Вчора ''гуляючи'' просторами інтернету натрапила на фото шоколадного пирога з сирними кульками і відразу згадалась мені мода на ту цікаву випічку: декілька років тому, мабуть, якщо не всі, то принаймі кожна третя господиня мала ''свій'' рецепт такого пирога і неодмінно тішила ним своїх рідних і гостей. Хтось до тіста додавав окріп, в когось воно було на геніальному кефірі, мені ж найсмачніший баусин рецепт, перевірений роками і моїм дитинством :-) В нас вдома те ''чудо'' було дуже популярним і бабуся часто пекла його до чаю. Ми навіть замість торта на свята деколи пекли цей пиріг - в ньому ж є всі ''атрибути'' справжнього торта: бісквітне тісто і сирний крем, а потім прикрашали його збитими вершками і свіжими полуничками 🍓 І от вчора той солодкий витвір мистецтва знову нагадав мені про себе, ні... не просто нагадав, а змусив мене його спекти, бо його смак і аромат просто переслідували мене цілісінький день і не давали спокою. Лиш я вирішила надати йому нового вигляду і спекла його в круглій формі для кекса - вийшло дуже цікаво. Мої хлопці ''охрестили'' десерт ''Шоколадним кексом з сирним серцем''. Звичайно ж, ніхто не боронить пекти пиріг і в класичній круглій тортівниці - на смак форма не впливає: такий десерт чудово смакує круглим, квадратним, трикутнім і навіть шистикутнім :-) Готовий пиріг неодмінно залиште повністю вистигнути, а якщо вистачить терпіння - покладіть його ще до холодильника на годинку, тоді начинка стане ідеальною.

І гарно все перемішайте (з рікотти начинка вийде досить рідка, а з домашнього сиру значно густіша - можна мокрими руками зробити сирні кульки)

Тепер час взятись за приготування тіста: збийте яйця з цукром

Досипте какао, борошно і розпушувач. Гарно перемішайте до однорідного стану без грудочок

Форму для пирога або кекса змастіть маслом і присипте борошном. На дно форми викладіть половину тіста

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність неодмінно перевірте зубочисткою). Потім дайте пирогу повністю вистигнути - тоді начинка набуде своєї ідеальної консистенції. Смачного :-)

Мабуть, в багатьох морозилках ''живуть'' заморожені ягоди. То й не дивно - з них можна стільки пресмачної смакоти наготувати: і компоти, і кисіль, і корисні смузі чи коктейлі, господині з ''найвищим пілотажем кулінарних навичок'' приготують ягідні чізкейки або такі модні зараз мусові тортики.  А знаєте, що ще можна спекти з замороженими годами? Дуже смачне і не менш кольорове печиво! Для нього підійде і смородина, і малина, і суміш лісових ягід,  і чорниця (моя улюблена :-) Печиво незвичне своїм кольором і консистенцією - в цьому випадку не очікуйте сухих і дуже хрумких сухариків (хіба перепечете його, але тоді втратите всю його оригінальність і вишуканість), це печиво ледь хрумке ззовні і м'яке (як каже моя дитина ''жувальне'' всередині). Дуже важливо дати випічці повністю вистигнути - тоді вона набуде правильної консистенції і смаку. І не лякайтесь, що щойно спечене печиво надто м'яке, як тільки низ підрум'яниться - сухарики готові :-) Експериментуйте, додавайте щоразу нові ягоди - від них залежить колір і смак печива і нехай усі ваші чаювання будуть солодкими, яскравими і теплими!

Потім помніть їх товкачиком для картоплі (ягоди повинні пустити сік, його не виливайте - для печива потрібні ягоди разом з соком). Не раджу молоти блендером, печиво ідеальне саме тоді, коли в ньому відчуваються шматочки ягід

Поділіть тісто на 2 однакові частини, кожне з них викладіть на пекарський папір, надавши їй форми ''ковбаски''

Кожну скибочку обваляйте з обох сторін в цукрі і викладіть на деко (печиво при випіканні розтікається, тому не забудьде залишити місце між печеньками)

Випікайте 20-25хв при 180С  до ледь рум'яного кольору низу печива  - обережно підніміть печенько лопаткою або виделкою і перевірте чи низ підрум'янився (готове печиво буде м'яке, але після вистигання воно затвердне і набере необхідної консистенції)

Сьогодні дуже простий, навіть надзвичайно простий рецепт, але від того абсолютно не менш смачний і корисний. Ця намазанка з нуту перетворить будь - яку грінку, крекер чи скибочку хліба в справжню насолоду. Нут можна зварити самому, або ж використати вже готовий консервований і букет спецій можна змінити на власний смак, лиш томатний концентрат не раджу виключати зі списку інгредієнтів - він тут не лише для цікавого смаку, а  для потрібної консистенції :-)

Сухий нут замочіть на 12год в холодній воді, а потім відваріть його до готовності разом з сіллю і дрібкою соди). Візьміть до уваги, що готовий нут майже в 3 рази важчий, за сухий, тож сухого потрібно десь 80 - 100г

Готовий нут відцідіть і перемеліть його блендером разом з томатним концентратом і часником, пропущеним через прес. Додайте сіль, перець, паприку і гарно перемішайте (якщо паштет вийшов занадто сухий, додайте 1 ст.л. олії)

Ця історія про те, як в Тамари вкрали сирник... цілісінький щойно спечений сирник... і прямо з підвіконня! Хоча ні, почну не з сирника, а зі слів Тамариної бабусі: '' Томочка, послухай мене, старшу жінку з життєвим досвідом. Нащо тобі та ''бухалтерія'', йди вчитись на повара. В повара завжди буде що поїсти і чим сім'ю нагодувати''. Тамара, чомусь, ще зі школи уявляла себе бухгалтером: такою серйозною жінкою в модних окулярах зі стопкою паперів, морем цифр і великою відповідальністю. Але бабуся не відступала, назбирала Тамарі велику колекцію кулінарних журналів і повільно, але впевнено звела внучку з ''бухгалтерської дороги'' в кулінарний бік - так Томочка стала дипломованим кухарем - кондитером і щасливо працювала в одному з місцевих ресторанів. Бабуся мала рацію: вдома в дівчини завжди було щось смачненьке, от тільки так хотілось нагодувати тими смаколиками не тільки бабусю, батьків і молодшого брата, а ще й для когось романтичну вечерю приготувати. Ні, з залицяльниками в Тамари ніколи проблем не було. Але всі їй були ''якісь не такі''. Ну от, наприклад, сісуд Микола з 4 поверху зовсім не мав смаку до одягу: ну як можна носити ту огидну світло зелену сорочку. А Тарас - офіціант з ресторану, де працювала Тамара: ніби й нормальний, симпатичний хлопець, але оте його кучеряве волосся... перебирала харчами Тамара. ''Ні, я буду чекати свого принца: красивого, високого, розумного і багатого!'' записала вона ті чотири ознаки майбутнього судженого на папірці, заховала його в шухляду і пішла місити тісто на сирник. То був новий кулінарний винахід Тамари - сирник з рисом, таке собі два в одному: запіканка і пиріг, ще й з цукатами, цедрою і корицею. Готовий сирник господиня поставила на кухонне підвіконня (жила Тамара на першому поверсі і кухонне підвіконня було її улюбленим місцем для ''вистигання'' готових страв). А через 10 хвилин сирник зник! Разом з новою тортівницею, яку Тамара з тижні чекала аж з далекого Китаю. ''Цирк на дроті'', подумала Тамара і в пошуках злодія висунула голову у вікно. Під під'їздом бігав Михайло Іванович (так звали собаку, яка вже надцять років жила біля Тамариного будинку), пес крутив язиком і вдоволено облизувався. ''Ну що, Михайло, на солодке тебе потягнуло? Вже котлети і ковбаса тобі не подобаються! То хоч тортівницю нову назад віддай'', вела розмову з псом Тамара. Михайло Іванович подивився на неї своїми сонними очима,  оглянувся назад, гавкнув і десь собі побіг. А зранку Тамара знайшла на підвіконні свою тортівницю! Чистісіньку, а всередині була шоколадка і записка: ''Вибач, що не встиг врятувати твій пиріг. То підлітки з сусіднього дому так невдало пожартували... Тортівницю доставляю назад цілою і непошкодженою. Шоколадка тобі для підняття настрою і ще запрошую завтра на горнятко кави. Чекатиму в 5 годині під під'їздом. Надіюсь, прийдеш. Іван''. За одну секунду Тамара перебрала в пам'яті всіх знайомих і незнайомих Іванів: ні, Іван дядька Павла ніколи б не пішов на такий героїчний вчинок з порятунком китайської тортівниці, Ванька - сторож з роботи живе в іншому кінці міста... Тамарина гордість казала їй навіть не думати йти на зустріч з невідомо ким, але жіноча цікавість змусила в 4 годині вже бути одягненою, підмальованою і краєчком ока (заховавшись за фіранкою) заглядати у вікно, щоб побачити того інтригуючого кавалера. Через деякий час з будинку навпроти вийшов молодий чоловік середнього зросту, з невеликою залисиною, букетом троянд і попрямував прямісінько до Тамариного під'їзду. ''Красивого, високого, розумного і багатого...'' крутився в голові дівчини список обов'язкових рис її майбутнього принца. ''Ну нічого, поп'ю кави, порозмовляємо та й все'', подумала Тамара і, як годиться поважаючій себе дівчині вийшла з дому на 15 хвилин пізніше домовленого часу. А потім була запашна кава, прогулянка вечірнім парком, надзвичайно приємна розмова з Іваном, який виявився сусідом з дому навпроти, вже-місяців-зо-три-закоханим-в-Тамару, лиш не знав як до неї підступити, а тут така можливість з порятунком тортівниці підвернулась! Після тої та багатьох інших романтичних прогулянок з Іваном Тамара зім'яла свій список з ''принцовими'' рисами в м'ячик і щасливо жбурнула його в смітник. Ну і що, що суджений виявився не високим, зовнішність його не відповідає стандартам глянцевих журналів та й фінанси ''не співають романсів'', зате він розумний, добрий, люблячий, а ще куди там принцам до нього з його знатним прізвищем: Король! Іван Король! З ним Тамара стала не принцесою, а справжнісінькою королевою :-) Ну а сирник з рисом посів почесне місце на кухні ''королівського'' подружжя - він став символом їхнього знайомства і кохання :-)

Для тіста покладіть разом борошно, розпушувач, цедру, цукор, сіль і масло 

Для начинки у глибоку каструлю (з товстим дном) покладіть рис, 40г цукру, сіль і масло (можна готувати і в мультиварці - оберіть програму ''Каша'')

Варіть до готовності рису (не забувайте час від часу помішувати). Потім дайте рису трішки вистигнути

Додайте до готового рису терту лимонну цедру, сир або рікотту, цукати, яйця, ванілін, корицю і 5 ст.л. цукру. Гарно все перемішайте

Дістаньте тісто з холодильника, 2/3 від нього тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками

''Ой чорна я си, чорна...'' чогось завжди коли готую страви з чорним рисом в голові крутяться рядки з тієї пісні :-) Сама я зовсім не чорна, навпаки, та й замість Іванка доля послала мені чорнявого Роберто! А от страви з чорним рисом обожнюю. Взагалі, люблю усі сорти і кольори рису і вдома маю цілу їх колекцію. З білого рису готую різотто, додаю його в супи, пропарений рис ідеальний для легких літніх салатів, червоний смачний з овочами, а от чорний рис найкраще поєднується з рибою і морепродуктами. Найбільше мені і моїм хлопцям смакує салат з того чорного ''злака'', хоча він настільки багатий і комплексний, що по праву може називатись і повноцінною другою стравою, дуже корисною, причому :-)

Для салату з чорного рису потрібно:

Кожен зубець часнику розріжте навпіл повздовж і трішки підсмажте в олії (покладіть часник на пательню розрізом вниз)

Додайте креветки (не потрібно їх попередньо розморожувати) і готуйте разом з часником 5хв, поки вони пустять ''сік''

Рис відваріть до готовності (час приготування залежить від сорту і, зазвичай, вказаний на упаковці), готовий рис процідіть і промийте під холодною водою (щоб відразу його охолодити і зупинити процес приготування)

До ристу додайте креветки (часник, який був у пательні разом з ними нам не потрібен, він уже віддав свій аромат креветкам)

Тепер додамо салату яскравості у вигляді кукурудзи :-) Насправді, кукурудза тут не лише для яскравості, а й для смакового контрасту. Сюди ж покладіть копчений лосось (наріжте його невеликими шматочками)

Тушкуйте до м'якості (час від часу помішуючи). Не виливайте олію, що залишилась після приготування цукіні - додайте її теж до салату, вона надзвичайно ароматна і багата смаком

 Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Полийте його відразу лимонним соком

Додайте цукіні і яблуко до рису, сюди ж покладіть чорні оливки (я кожну оливку розрізаю навпіл), посоліть і поперчіть за смаком, додайте ще 2 ст.л. олії і легенько перемішайте. Смакота готова :-)