Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)

Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)

За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки

Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

Хто б там що не казав, а я впевнена - кожна поважаюча себе булочка нізащо в світі не відмовиться від компанії смачного масла, а якщо то ще й не просто масло, а такий чарівний крем з медом і корицею, то усі булочки і скибочки хліба в чергу стануть, лиш би з ним подружитись :-) Знаєте, то як шлейф дорогих парфумів, які відразу перетворюють жінку в розкішну пані. До речі, таке масло чудово підходить і в ролі крему для капкейків - будете мати справжній американський десерт! Головне тут не зіпсувати все неякісним ''матеріалом'': обирайте лиш хороше масло, ніяких спредів, а тим більше маргарину. Мед теж дуже впливає на смак: найбільше люблю мед з акації, він такий в міру ніжний і не перебиває собою інші смаки. В рецепті вказана сіль, не нехтуйте нею - та дрібочка не змінить кардинально смак, але доведе його до потрібної ''вершини''. Ласуйте на здоров'я :-)

Покладіть усі інгредієнти в чашу блендера (за відсутності блендера чи міксера можна без проблем приготувати таке масло і за допомогою ручного перемішування - доведеться трішки додати зусиль, але результат вас не розчарує)

Збийте усе до однорідності блендером або просто перемішайте ложкою. Смакота готова :-) Термін зберігання ідентичний терміну придатності масла, яке ви використали

Маю я одну дуже велику любоффффф! Ні, то я не про коханого чоловіка зараз, а про гастрономічну любов :-) Та пристрасть в мене ще з дитинства і от вже скільки років не проходить. А ще вона дуже легко передається повітряно - ''крихітним'' шляхом: досить на мить вдихнути чарівний ванільно - яблучний аромат, а потім скуштувати лиш крихточку яблучного конвертика і все, ви пропали в полоні смакоти:-) В нашій сім'ї по конвертиках з яблуками спеціалізується мамина сестра Ліля (так так, та сама Ліля, що пече найсмачнішу в світі сирну запіканку). Саме Лілін рецепт мені найвдаліший (еге ж, конвертики бувають різні і рецепти їх теж: десь забагато цукру, десь в тісті надто відчувається смак соди, а в цьому переписі абсолютно нічого зайвого і нічогісінько не бракує :-) Лиш раджу пекти подвійну порцію, бо тістечка вмить розлітаються.

Покладіть разом усі інгредієнти для тіста (сир, м'яке масло, соду, погашену оцтом, борошно, цукор і ванініл)

Замісіть тісто (якщо воно надто липке, досипте ще борошна). Покладіть його до холодильника на 30хв

Готове тісто розкачайте (не тонко - приблизно 0,5см завтовшки) і поріжте його на однакові квадратики

Для начинки яблука почистіть і наріжте середніми кубиками. Перемішайте їх з цукром і корицею

''Лазанья, то така геніальна річ, вона як торт - зміни начинку і щоразу будеш мати новий витвір мистецтва'', так завжди казав мій свекор і незмінно все життя на Різдво готував лазанью. Не знаю, хто ще має в своєму кулінарному арсеналі стільки різноманітностей тієї страви, як мав він: класична, біла, з грибами, зі шпинатом, сирна, овочева, з лососем... Серед всього того багатства мені, чомусь, найбільше полюбилась лазанья з гарбузом і ковбасками. Ну, гарбуз я люблю в усіх його ''смакових перевтіленнях'' - і в солоних і в солодких, а в поєднанні з ковбасками для грилю взагалі виходить диво - дивне. Додайте ніжність соусу Бешамель і можна забути про будь - які ресторани, бо такої смакоти ніде не знайдете :-)

Приготуйте Бешамель: я готую завжди мою ''ліниву'' версію, яка ні смаком, ні консистенцією не відрізняється від класичного варіанту: просто покладіть разом усі вказані інгредієнти (холодне молоко, сіль, мускатний горіх, масло і борошно)

Приготуйте начинку: в невеликій кількості олії підсмажте подрібнені цибулю, цибулю - порей, моркву і селеру

Долийте води (щоб лиш покрила гарбуз), додайте сіль, перець, паприку і тушкуйте до готовності

Продовжуйте викладати слоями в такому ж порядку: тісто, начинка, тертий сир, доки не закінчаться всі інгредієнти. В кінці полийте лазанью 5 ст.л. молока

Я вам зараз розповім про найсмачніші в світі печені овочі :-) І то без жодного перебільшення, вони направду надзвичайно смачні! Такі, знаєте, і хрумкі, і ніжні, і пікантні, і водночас дуже делікатні. І поєднання ''овочевого букету'' довершене і соус казковий і приготування дуже просте, та й вигляд готової страви ''тішить око'', тож можна з гордістю пригощати такими печеними овочами і гостей :-) Моїм хлопцям страва настільки сподобалась, що їй вдалось частково витіснити з нашого столу улюблену пікантну картоплю. До речі, такі овочі чудово смакують як в гарячому, так і в холодному вигляді. Ароматні трави можете обирати на власний смак і вподобання - від них страва стане ще апетитнішою :-)

Підготуйте брюссельську капусту: розріжте кожну капустину навпіл. Доведіть до кипіння 700мл води, долийте до неї сік половини лимона, додайте 0,5 ч.л. солі і брюссельську капусту. Дайте покипіти 5хв, а потім процідіть (завдяки такому ''фокусу'' капуста втратить значну частину притаманної їй гіркоти)

Картоплю (я її не чищу, лиш гарно мию і витираю серветкою) наріжте середніми шматочками і покладіть до моркви з капустою

Цибулю (для цього рецепту найкраще підійде саме солодка чкрвона цибуля - вона ідеальна в запіканні) наріжте середніми шматочками

Додайте цибую до решти овочів. Сюди ж досипте спеції (каррі, перець, сіль і паприку), додайте часник та олію. Гарно все перемішайте

''Багато-багато років тому в далекій Мексиці жила одна бідна дівчинка Пепіта. В різдвяну ніч місцеві жителі традиційно несли щедрі дари для дитятка Ісуса. Пепіта ж молилась навколішки і плакала щирими сльозами: ''Господи, допоможи мені. Я так хочу подарувати щось Ісусикові в Його День народження, але нічогісінько не маю...'' Аж раптом казкове світло осяяло кімнату дівчинки, дивовижні небесні дзвоники заграли мільйонами чудесних нот і Пепіта побачила свого Ангела - охоронця: ''Не плач, дитинко. Ісус знає, як ти Його любиш. Я тобі допоможу, піди і нарви гілочок, що ростуть при дорозі''. Пепіта послухала ангела і невдовзі вернулась з оберемком зелених гілочок. Цілковито довірившись ангелу, дівчинка віднесла гілочки до церкви і поклала їх біля вівтаря. А потім сталось диво - дивне: гілочки перетворились на прекрасні червоні квіти. Відтоді в Мексиці їх називають Квітами Святої ночі. Згодом Різдвяна зірка стала рослиною - символом Різдва по всьому світу і усім нагадує, що найважливішим подарунком для Ісуса - дитятка є любов...'' - таку розповідь щоразу в переддень Різдва моїй свекрусі і її братам та сестрам розповідав тато. То була їх така мила тепла сімейна традиція. А потім вони неодмінно бігли на кухню пекти разом з мамою різдвяний кекс. І не один, а багато різдвяних кексів, щоб потім віднести їх до церкви і пригостити тих, хто не може дозволити собі святкових смаколиків. І знаєте, зігрітий добром і любов'ю до ближнього кекс ставав ще смачнішим! Нехай різдвяне диво зігріє ваші серця, принесе мир у ваші домівки, а радість і віра в добро ніколи вас не покидає. Смачних свят :-)

Окремо перемішайте борошно з ваніліном, корицею, розпушувачем, какао і тертою апельсиновою цедрою

Знову перемішайте все до однорідного стану, перелийте тісто у форму (змащену маслом і присипану борошном) і випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою)

Веселих свят Вам і всій Вашій родині, миру і тепла в душі, домашнього затишку і дзвінкої коляди!