''Багато-багато років тому в далекій Мексиці жила одна бідна дівчинка Пепіта. В різдвяну ніч місцеві жителі традиційно несли щедрі дари для дитятка Ісуса. Пепіта ж молилась навколішки і плакала щирими сльозами: ''Господи, допоможи мені. Я так хочу подарувати щось Ісусикові в Його День народження, але нічогісінько не маю...'' Аж раптом казкове світло осяяло кімнату дівчинки, дивовижні небесні дзвоники заграли мільйонами чудесних нот і Пепіта побачила свого Ангела - охоронця: ''Не плач, дитинко. Ісус знає, як ти Його любиш. Я тобі допоможу, піди і нарви гілочок, що ростуть при дорозі''. Пепіта послухала ангела і невдовзі вернулась з оберемком зелених гілочок. Цілковито довірившись ангелу, дівчинка віднесла гілочки до церкви і поклала їх біля вівтаря. А потім сталось диво - дивне: гілочки перетворились на прекрасні червоні квіти. Відтоді в Мексиці їх називають Квітами Святої ночі. Згодом Різдвяна зірка стала рослиною - символом Різдва по всьому світу і усім нагадує, що найважливішим подарунком для Ісуса - дитятка є любов...'' - таку розповідь щоразу в переддень Різдва моїй свекрусі і її братам та сестрам розповідав тато. То була їх така мила тепла сімейна традиція. А потім вони неодмінно бігли на кухню пекти разом з мамою різдвяний кекс. І не один, а багато різдвяних кексів, щоб потім віднести їх до церкви і пригостити тих, хто не може дозволити собі святкових смаколиків. І знаєте, зігрітий добром і любов'ю до ближнього кекс ставав ще смачнішим! Нехай різдвяне диво зігріє ваші серця, принесе мир у ваші домівки, а радість і віра в добро ніколи вас не покидає. Смачних свят :-)

Окремо перемішайте борошно з ваніліном, корицею, розпушувачем, какао і тертою апельсиновою цедрою

Знову перемішайте все до однорідного стану, перелийте тісто у форму (змащену маслом і присипану борошном) і випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою)

Веселих свят Вам і всій Вашій родині, миру і тепла в душі, домашнього затишку і дзвінкої коляди!

Каліфорнійських салатів з авокадо (ну, його варіантів) є дуже багато: хтось додає до нього ще манго, хтось хрумці огірочки, любителі пікантного смаку збагачують ту страву імбиром. Я ж вже давно готую такий салат по рецепту моєї американської подруги Кортні. То була, мабуть, перша страва з авокадо, яку я спробувала. І так мені та ''авокадна екзотика'' запала в душу, що тепер принаймі раз на тиждень готую якусь страву з тим зеленим фруктом смакую ним самим, без нічого, лиш з крапелькою лимонного соку (то саме фрукт, хоча дехто називає його овочем, або навіть горіхом :-) Каліфорнійський салат в приготуванні дуже легкий, а ще він легкий і своїм смаком, часто готую його на свята як компанію до якоїсь більш ситної м'ясної страви. Смачно, яскраво, красиво і корисно :-)

Я ніколи не довіряю рецептам з інструкцій до різних кухонних гаджетів. Чомусь, після декількох невдалих спроб щось по них приготувати, в мене склалась думка, що ті рецепти пишуть, аби лиш щось написати та й все. Тож найчастіше такі переписи я модифікую на свій лад і додаю те, чого на мій смак не вистачає, забираючи зайве. На диво, історія склалась зовсім по-іншому з рецептом морквяного торта :-) Його я знайшла саме в інструкції до моєї мультиварки. Правда, там він був кексом з надто великим вмістом соди, що псувала весь смак і ''не моєю'' пропорцією спецій. Але співвідношення основних інгредієнтів було просто ідеальним. Обожнюю морквяні торти з сирним кремом, хоча то питання особистого смаку, чудово буде смакувати і з маскарпоне з вершками, і з масляною начинкою (якщо до масла додати ще трішки вареного згущеного молока буде взагалі смакота!) Приготуйте горнятко ароматного чаю чи кави , візьміть шматочок морквяного пирога з казковими спеціями і свято вам гарантоване :-) Принаймі, свято смаку - точно!

Перемішайте борошно з розпушувачем, содою, ваніліном, корицею, гвоздикою, сіллю і імбиром

Дно і стінки чаші мультиварки (або звичайної тортівниці, якщо печете в звичайній духовці) змастіть маслом. На дно покладіть пекарський папір

Кожен з трьох коржів полийте сиропом і перемастіть кремом. Завжди посипаю готовий торт подрібненим мигдалем, він додає смаку довершеності. Дайте торту настоятись в холодильнику мінімум 3 години і смакуйте :-)

Віднедавна в мене з'явився ще один улюблений рецепт пряників :-) Я взагалі усі пряники люблю, але ці настільки смачні, що було б немилосердно з мого боку не поділитись рецептом з іншими. Вони мають ідеальну структуру - таку, знаєте, ''карамельну'' (якщо так можна назвати) - ледь хрумку, і ледь тягучу, чи, як каже моя дитина ''жувальну'' :-) Ну а смак таких пряників... він неймовірний, по-іншому й бути не може, якщо поєднати запашний мед, корицю і апельсинову цедру - вийде казкова композиція, така доречна до горнятка гарячого чаю. Смачного усім чаювання і нехай Святий Миколай принесе вам багато подарунків і хороший настрій :-)

Додайте до борошняної суміші топлене масло з цукром і медом. Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Загорніть його в харчову плівку і залиште в холодильнику мінімум на 2год (можна і на цілу ніч)

Викладіть кульки на деко, застелене пекарським папером і зверху легенько притисніть виделкою, щоб утворилась ''сіточка'' (при випіканні печиво трішки розтечеться, тому не забудьте викладати його на відстані одне від одного)

Нагрійте духовку до 180С і випікайте прянички впродовж 15хв (готове печиво буде м'яке, але після вистигання затвердне і буде мати ідеальну консистенцію, якщо ж перепекти його - ризикуєте отримати тверді пряники)

Солодкого зігріваючого і неймовірно ароматного пуншу вам у стрічку :-) До того ж він безалкогольний, тож смакувати ним можуть і діти, і ті, хто дотримується посту і не вживає алкоголю. Такий варіант різдвяного напою моя свекруха колись дуже давно ''привезла'' з Англії. Два її брати ще в кінці 60-х років переїхали з Мальти до Англії, там одружились і ''пустили коріння''. І за роки вже давно почуваються там, як вдома, але свята є свята і саме тоді найбільше хочеться бути поруч з усіма рідними. Тож щороку чоловікові дядьки з сім'ями або самі їхали (вірніше, летіли) на Мальту на Різдво, або ж запрошували до себе когось із родичів. Отак мої свекри, чоловік і двоє його братів цілих вісім раз святкували Різдво в Англії. Мій Роберто досі згадує справжній сніг (який є такою рідкістю в теплій Італії), здоровенні санки з кіньми, хори колядників, каток, а потім святкову вечерю в затишній кімнаті з каміном і цілу купу смакоти :-) Безалкогольний пунш був ''коронною стравою'' (ну, радше напоєм) тітки Віккі. Вона наливала його в таку спеціальну здоровенну скляну ємкість, занурювала в напій великий черпак і кожен наливав собі стільки напою, скільки душа забажає. Моя свекруха закохалась в такий пунш і відтоді щороку готує його на Різдво і не тільки. Для мене ж, то своєрідний еліксир тепла, щастя і затишку - така невидима апельсиново - лимонно - імбирно - гвоздично - кардамонна магія із пахучою паличкою кориці :-)

З лимона нам потрібна лише цедра - тоненько зріжте її ножем або овочечисткою (намагайтесь уникати білого гіркого шару) і покладіть її в каструлю

З апельсина, навпаки, потрібна м'якоть - почистіть апельсин від цедри і зніміть білий гіркий прошарок. М'якоть наріжте кубиками і покладіть в каструлю до лимонної цедри

Доведіть знову до кипіння і готуйте ще 2хв. Накрийте кришкою і дайте ще настоятись 2хв

Процідіть і смакота готова! За бажанням, досолодіть або додайте меду.  Накраще смакує, звісно, в гарячому вигляді - оселя відразу наповниться неймовірним ароматом і затишком, а настрій стане святковим :-) Ще такий напій можна додавати в якості сиропу до чаю - звична смакота заграє новими нотками. А зберігати пунш слід в холодильнику. Усім бажаю хорошого настрою і веселих свят :-)