Я дуже люблю чоловікову тітку Джакоміну, а ще більше люблю гостювати в неї. Попри те, що її життя (особливо дитинство і юність) легким зовсім не назвеш, вона надзвичайно весела і позитивна людина. Той її запал миттєво передається оточуючим. Уявіть собі, як чудово гостювати в неї на свята! А ще вона завжди тішить всіх сидячих за столом неймовірними смаколиками і щоразу вигадує щось нове. Якось на Святу вечерю замість звичного хліба тітка вирішила всіх здивувати і на стіл поставила пісний солоний калач з трьома різними начинками, чи то, радше, додатками - одна частина була з насінням льону, інша з горіхами, а третя з оливками. Скажу лиш, що то було не просто смачно, а СМАЧНО :-) ''Начинки'' можна, звісно, міняти на власний смак. От у мене минулого разу замість горіхів були макові зернятка. А ще можна додати в'ялені помідори або смажену в олії цибульку - буде теж преапетитно :-)

Перемішайте теплу воду, сіль, цукор і олію (я замішую тісто в хлібопічці, але з не менш чудовим результатом вийде і тісто, замішене руками)

Замісіть тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна) і дайте йому підрости вдвічі

І додайте їх до однієї частини тіста (досипте ще трішки борошна, якщо тісто змокріло від оливок і стало липким)

І заплетіть їх в косу, щоб вийшов калачик. Гарно застібніть обидва краї і дайте калачику підрости ще 30хв

Потім змастіть його водою і випікайте 30-40хв при 180С. Готовий калач дістаньте з духовки, накрийте кухонним рушничком і залиште так до вистигання. Смачного :-)

Знаєте, рецепти бувають різні, вдалі і невдалі, іноді результат пречудовий, але приготування настільки трудоємке, що пропадає всяке бажання ще раз готувати ту страву. А є рецепти ідеальні (ну, принаймі в моєму розумінні): для них потрібно всього декілька складників, мало часу і результат завжди вражає. Саме останню категорію я найбільше люблю, старанно бережу в своєму записнику і найчастіше готую. Сьогодні розповім вам про моє ідеальне печиво. Якщо описати одним словом, то воно неперевершене. Неперевершене у всьому: готувати його - одне задоволення, список необхідних інгредієнтів нараховує лиш 5 позицій, смак готового печива незрівнянний, консистенція ідеальна! А ще рецепти дуже ''пристосувабельний'' (так каже моя дитина :-) Додайте ванілін - будете мати ванільну випічку, хочете шоколадного печива? Легко! Просто додайте до вказаної порції 20г какао і заберіть таку ж кількість борошна. Досипте в тісто шоколадних крапель - і десерт заграє цікавим новим смаком. Печиво буде пречудовим і з родзинками, і з лимонною чи апельсиновою цедрою, з корицею, маком, зернятами анісу і взагалі будь - яким солодким чи пряним додатком. Головне лиш не забути про два ''не'': не розкачувати тісто занадто тонко і не перепекти печиво :-) Смачного!

Перемішайте усе руками до утворення крихт (для полегшення і пришвидшення процесу можна скористатись кухонним комбайном)

Додайте яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник на 30хв

Потім розкачайте тісто до 0,5 - 0,7см завтовшки (колись я думала, чим тонше розкачаю печиво, тим краще, і печиво в мене виходило сухе і тверде, виявилось то була моя велика помилка - товщина тіста повинна буде не менше, ніж пів сантиметра) і повирізайте печенька бажаної форми

Спочатку нагрійте духовку до 180С і тільки потім покладіть в неї деко з печивом. Випікайте 15-20хв (як тільки краї печива підрум'яняться - воно готове, не чекайте, що уся поверхня сухариків стане світло-коричневою, а печиво затвердне, навпаки, гаряче готове печиво буде середньо - м'яке, зате після вистигання воно набуде ідеальної консистенції і ''твердості'')

Кучерява пікантна картопелька в нас вдома -  останній кулінарний ''хіт'' :-) Колись давно - предавно я купила собі овочерізку, таку, знаєте, у вигляді здоровенної стругачки для овочів. Не знаю як воно правильно називається, але те чудо лежало в мене в шухляді без діла вже декілька років. Купуючи ту ''стругачку'' я планувала навчитись вирізати квіти з моркви, огірка і ще хто-зна з чого... овочевого квітникаря з мене не вийшло :-) Зате моєму чоловікові прийшла на думку чудова ідея - приготувати за допомогою тої штукенції кучеряву спіральну картоплю! І то, я вам скажу, просто чудо :-) Заправку я додала свою улюблену. Ми вдома надзвичайно любимо пікантні страви, тож майже до всього додаю паприку, ну і цю страву без неї не уявляю. Хоча, якщо хочете більш делікатного смаку, можете зменшити кількість паприки, або взагалі її не додавати - буде теж смачно :-)

Якщо маєте отаке ''чудо''серед вашого кухонного приладдя, то будете мати ідеальну кучеряву запечену картопельку

Картоплю гарно помийте і витріть серветкою. Чистити її не потрібно. Просто пропустіть її через таку овочерізку, як на фото вище, а потім обережно викладіть картопляні спіральки на деко, застелене пекарським папером

Якщо ж не маєте ''спіралайзера'' (так ту штуку називає мій чоловік:-)) то зовсім не проблема, досить нарізати картоплю (теж нечищену) дуже тоненькими кільцями (я для цього використовую кухонний комбайн) - така картопелька не буде кучерявою, зате вийде не менш смачно

Тепер найважливіше - заправка :-) Саме вона надає такого насиченого, пікантного і неповторного смаку цій страві. Перемішайте олію з перцем, сіллю, паприкою, каррі і часником, пропущеним через прес

Якщо ж готуєте картоплю, нарізану тоненькими колечками, тоді перемішайте її з заправкою, а потім викладіть на деко, застелене пекарським папером (таким чином нарізана картопля не розвалиться при перемішуванні, тож тут можна ''діяти'' спокійно з перемішуванням :-)

Таку закуску ми колись купили в магазині. Я сташенно люблю відділ з різноманітними соусами, маринованими овочами і закрутками. А ще більше такі ''лігуміни'' любить мій чоловік. Тож в пакеті з покупками щоразу традиційно мусить лежати і якась баночка зі смаколиками. Так на нашу кухню потрапила маринована морква. Власне, в тій страві мене дуже приємно вразив соус, такий цікаво - пікантний з присмаком мого улюбленого коріандру. Він взагалі, як на мене, універсальний і чудово підійде не лише до моркви, а я до баклажанів, болгарського перцю і цукіні (приготованих на грилі). Рецепт я ''сформулювала'' шляхом спроб і помилок, опираючись на етикетку, що була на баночці з морквою :-) Тепер маю свою ''успішну формулу'' маринованої моркви. Вона надзвичайно швидко готується і завжди буде доречною, як на святковому, так і на буденному столі.

Для соусу перемішайте оцет, олію, сіль, перець, коріандр, паприку (якщо використовуєте свіжу, наріжте її маленькими шматочками), цукор, розмарин і подрібнений базилік або петрушку

Перекладіть готову моркву до пательні, залийте її соусом і підігрійте (постійно помішуючи) впродовж 1-2хв. Дайте моркві повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику настоятись хоча б з 1 годинку. Смачного :-)

Колись давно бабуся принесла з роботи новий рецепт з незвичною назвою - Естонський крингель. В них в пекарні часто ''крутились'' нові рецепти випічки і бабуся, не пропускаючи жодного з них, все старанно писала на листочку, а потім вдома давала дідусеві завдання - переписати все з точністю до грама в зошит з переписами. Почерк в дідуся був пречудовий, а от окуляри, мабуть пора було вже змінити, бо замість крингеля в бабусиному записнику пиріг назвався кренделем, так по сьогоднішній день там і записаний :-) І тільки потім, з появою інтернету в нашій хаті, я зрозуміла, що те, що пече бабуся, за формою ніякий не крингель, і тим більше не крендель, а радше одна з найсмачніших у світі плетенок. ''Kringle'' означає круглий, як кільце. Власне, оригінальна форма пирога нагадує круглу різдвяну гірлянду. А наш пиріг, мабуть розкрутився, поки рецепт доїхав з Естонії до Тернополя, але від того абсолютно не став менш смачним :-) Більше того скажу, це один з найсмачнішим пирогів з корицею, який я коли - небудь зустрічала, навіть смачніший за славнозвісні булочки - синнабони, в ньому ідеальне все: і тісто, і начинка. А ще обожнюю його з білою поливкою з цукрової пудри, то таке ніжне довершення смакового тріумфу. Завжди печу пиріг у формі для кекса, як бабуся. Чомусь, так він мені більше смакує і в розрізі виходить просто чудесним. А який аромат розноситься по усій оселі, коли він печеться... відразу настрій стає святковим, а на душі робиться дуже тепло і затишно :-)

Кефір і молоко нагрійте (не хвилюйтесь, якщо при нагріванні відділиться сирватка - так і має бути)

Перелийте теплі молоко з кефіром до води з дріжджами (я для замісу використовую хлібопічку, але можна спокійно і з таким же чудовим результатом замісити тісто руками)

Яйце легенько збийте виделкою і додайте його до молочно - кефірно - дріжджової суміші. Сюди ж додайте олію і цукор

Замісіть еластичне тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна) і дайте йому підрости вдвічі

Гострим ножем розріжте рулет повздовж на дві частини (не розрізайте до самого кінця - залиште 3-4см)

Закрутіть одну розрізану частину довкола іншої, щоб вийшла спіраль, кінець спіралі гарно застібніть

Перекладіть плетенку на пекарський папір, легенько примніть його з боків (щоб рулет став коротший і компактніший) і покладіть його у форму для кекса

Дайте ще 30хв підрости, а потім випікайте 40хв при 180С. Готову плетенку дістаньте з духовки, відразу накрийте кухонним рушничком і залиште так до повного вистигання. Для поливки перемішайте цукрову пудру з холодною вадою (тут я все роблю ''на око'' - насипаю 2 ст.л. пудри, а потім доливаю по чайній ложці води і перемішую, поки не вийде середньо - густа і ледь в'язка консистенція). Полийте пиріг помадкою і смакуйте з горнятком чаю :-)