В 90 роки мама з бабусею ''чаклували'' на кухні з того, що було і всупереч дефіциту продуктів творили справжні смачні чудеса. Овочами й фруктами нас забезпечувала дача, на якій росло все можливе і навіть більше :-) Здавалось, усі овочі світу були зібрані на тому клаптику землі. Ні, не всі, там не було брюссельської капусти... Вперше ті мініатюрні капустинки я побачила в американському кулінарному журналі (бабусина сусідка тьотя Слава якось на цілісінький рік несподівано для всіх поїхала до своєї родички в далеку і невідому мені тоді Америку, а потім понавозила всім заокеанських подарунків - моїм подарунком були апельсинові карамельки, каталог з одягом, рожевий шарф і кулінарний журнал (не знаю, чим керувалась тьотя Слава у виборі подарунків для мене, але я була ''на сьомому небі'' і страшенно тішилась всім, навіть журналом з рецептами, хоча мені було всього 10 років і на кухню я заходила виключно, щоб поїсти)). Ті дрібнички мені здавались чимось космічним, навіть запах в них був інший - американський :-) Після того, як усі карамельки щасливо з'їлись, фантики були охайно складені в коробочку (то був мій американський скарб на пам'ять:-), шарф я носила мало не щодня, а журнал і каталог гортала і по декілька разів на день. Ми з сестрою ще грались в магазин: кожній давалась однакова сума уявних грошей і по каталогу можна було на них придбати, що хочеш - і одяг, і казкові іграшки, і техніку - все уявне, звісно, зате як ми раділи :-) А кулінарний журнал був для мене ''віртуальним'' американським рестораном: я годинами захоплено розглядала яскраві фото з елегантно оформленою випічкою, здоровенною запеченою індичкою, канапками, булочками, запіканками. А ще, саме в тому журналі я вперше побачила брюссельську капусту. Ми з бабусею ще тоді дивувались, чого американці тільки не придумали - вирощують таку мініатюрну капусту! Завдяки маминому знанню англійської мови ми не лише розглядали фото, а й розуміли, що в рецептах написано. Інгредієнти до більшості страв були недоступними тодішньому пересічному українцю, тож я все мріяла... мріяла, що одного дня поїду в Америку і скуштую ті страви. І торти, і здоровенних омарів, і обов'язково куплю ту мініатюрну капусту! На щастя, за декілька років потреба летіти за океан зникла, а в моєму рідному Тернополі з'явилась більшість інгредієнтів з журналу. Брюссельську капусту ми почали вирощувати і на нашій дачі. А рецепт її приготування з американського журналу і досі один з моїх улюблених :-)

Щоб приготувати брюссельську капусту в медово-гірчичному соусі потрібно:

• 500г брюссельської капусти
• 1 ст.л. гірчиці (вже готової)
• 2 ч.л. меду
• 1 ст.л. винного або яблучного оцту
• 6 ст.л. олії
• сіль, перець
• суха мелена паприка

Є один секрет, який допомагає позбутись гіркого присмаку, притаманного цьому виду капусти: просто розріжте кожну мініатюрну капустинку навпіл, до 1 літра води додайте сік 1 лимона і доведіть до кипіння, сюди ж покладіть половинки брюссельської капусти і варіть 5-7 хвилин (час відраховуйте від моменту закипання води разом з капустою). Потім відцідіть воду

В пательню налийте 3 ст.л. олії, туди ж покладіть відварену капусту, посоліть, поперчіть і підсмажте 3-4 хвилини

Додайте соус, мелену паприку і, постійно помішуючи, готуйте на середньому вогні до загустіння соусу

А я до вас з Жирафом :-) З солодким, апельсиново - ароматним і дуже красивим :-) Якось побачила в одній з італійських кулінарних передач те чудо і воно ходило за мною декілька днів. Ідея такого незвичайного на вигляд кексу належить італійці Наталії  Каттелані (Natalia Cattelani) ''мамі'' багатьох цікавих і дуже апетитних рецептів). Власне, мене привабила оригінальна і водночас така проста техніка приготування смаколика, тож я вирішила застосувати її до свого роками випробуваного рецепта і надати йому нового кольорового вигляду :-) Вся ''арифметика'' полягає в тому, що тісто ділиться на дві частини: білкову і з жовтків, до яких додаються однакові інгредієнти, потім слої тіста слід почергово викласти у форму, розділивши їх какао. Малюнок на кексі щоразу виходить новим, в залежності від того як ''ляже'' тісто - то такий несподіваний і завжди приємно дивуючий сюрприз :-)

Додайте 80г борошна, ванілін, 50г крохмалю, 50г олії, 60г молока і 8г розпушувача для тіста

Додайте 80г борошна, 50г крохмалю, 50г олії, 70г молока, 8г розпушувача, куркуму і апельсинову цедру або есенцію

Форму для кекса змастіть маслом а посипте борошном. На дно поладіть половину білого тіста (того, що з білків)

Випікайте 50 - 60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою). Готовому кексу дайте повністю вистигнути і смакуйте :)

Я страшенно люблю випічку на кефірі, і солодку, і солону. Вона завжди виходить по-особливому ніжна і пухка. А ще досить довго не черствіє. В моїй колекції назбиралось чимало кексів, пирогів, пиріжків і пасок з цим ''магічним'' інгредієнтом. Сьогодні ж розкажу вам про пісочне тісто на кефірі. Воно дуже універсальне, адже чудово підходить, як для пирогів з різноманітними солодкими начинками, так і для рогаликів чи печива. На противагу своєму ''класичному'' родичу, пісочне тісто на кефірі менш хрумке, зате набагато м'якше і ніжніше, пироги з вареннням найчастіше печу саме з ним :-)

Окремо перемішайте борошно з маслом (кімнатної температури), цукром, цедрою і сіллю

Додайте до борошна кефір з содою і яйце. Замісіть тісто, що тримається купки (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна). Залиште на 30хв в холодильнику

Для солодких пирогів тонко розкачайте тісто і викладіть його у форму з бортиками, наколіть всю поверхню тіста виделкою, поверх покладіть начинку (густе варення, сир, яблука чи будь - що інше на ваш смак) і випікайте 40-50хв при 180С. Для печива розкачайте тісто до 0,5см завтовшки, повирізайте печенька бажаної форми і випікайте їх 12-15хв при 180С (до рум'яного кольору). Смачного :-)

Мода буває різна, і гастрономічна теж :-) Ну, принаймі, на нашій кухні. От, наприклад, колись мама з бабусею чи не на кожне свято смажили вафельні рулетики з картопляною начинкою і сосискою всередині, робили канапки з масою з домашнього сиру і часничку з крапелькою бурякового соку (який яскравий колір виходив!), готували фаршировану картоплю і ще багато інших смаколиків, які потім, нажаль, витіснились більш сучасними ''новинками'' і якось невиправдано відійшли на задній план... От вчора ми сиділи з чоловіковою тіткою, пили чай, їли торт і, чомусь, згадалось мені тушковане м'ясо з чорносливом. Сто років його не їла і не готувала, а смак досі чітко пам'ятаю. І найшла на мене така гастрономічна ностальгія:-) Яка поволі перейшла в цікаве здивування: виявляється, таку страву знають і в Італії під назвою ''М'ясо по-каліфорнійськи''! Не знаю, чи готують його саме так, і чи взагалі готують в сонячній Каліфорнії, але зі слів чоловікової тітки, в Італії то досить сучасна страва, а ще італійці додали до неї своїх ''ноток'' (а вірніше, мигдальних горішків) і вина (як же без нього в середземноморській кухні). І ви знаєте, ті два інгредієнти зробили і так смачне м'ясо з чорносливом ще цікавішим і виразнішим. Відтепер готуватиму його в такому новому варіанті :-)

Кожен шматочок м'яса обваляйте в борошні і покладіть до цибулі. Обсмажте (час від часу перевертаючи) до побіління м'яса

Долийте воду або бульйон (щоб лиш покрити м'ясо), посоліть, поперчіть (я ще кидаю 2 домашні бульйонні кубики - рецепт тут), накрийте кришкою і тушкуйте до готовності м'яса

Додайте чорнослив і мигдаль до готового м'яса. Сюди ж досипте суху мелену паприку, додайте ще солі за потреби, зубок часнику (пропущений через прес). Якщо бажаєте густішої підливки, тоді додайте ще 1 ст.л. борошна, розведену в 2/3 склянки води (я, зазвичай, додаю свої улюблені кульки - загущувачі) і протушкуйте ще 5хв

Сьогодні погода просто казкова, тож поки сонечко тішить своїм теплом ми з дітьми намагаємось якомога більше часу проводити на вулиці. Беремо з собою самокати, м'яч і майже до смеркання гуляємо. А потім мої хлопці, ''нагулявши'' апетиту хочуть їсти вже і негайно :-) Особливо менший: відкриває холодильник і починає будь - що їстивне там шукати. Ну, ми - мами  ''народ'' винахідливий :-) В обід я, зазвичай, готую щось таке, щоб ввечері досить було лиш розігріти і відразу сідати за стіл. Найбільше для таких випадків люблю макаронні запіканки. В них окрім макаронів (які мої діти завжди з величезним бажанням їдять) можна ''заховати'' ще сир і різні овочі. Сьогодні на вечерю нас вже чекає смачнюча запіканка з макаронами, гарбузом і броколі в соусі Бешамель. Щоб додати ще визначенішого смаку цього разу я до запіканки поклала ще бекон, замість нього підійде і тушкований з цибулькою фарш, або подрібнена шинка. Хоча і без таких додатків страва дуже смачна.

Бекон наріжте невеликими кубиками або смужками і покладіть в пательню з невеликою кількістю олії

Додайте варену броколі, зубок часнику (пропущений через прес), сіль, перець. Перемішайте і готуйте ще 2 хв

Для соусу Бешамель покладіть разом в каструлю молоко, борошно, масло, сіль, перець і мускатний горіх (то моя ''лінива'' версія цього соусу, яка мене ніколи не підводить і значно економить час, при тому не втрачаючи ніяких смакових властивостей)

Перемішайте макарони з соусом Бешамель, тушкованими овочами і голландським сиром (грубо натертим або порізаним середніми кубиками). Викладіть усе в форму, змащену олією