Колись давно читала жарт, що жінка може з нічого зробити три речі: зачіску, суперечку і салат. Виявляється, ще й соус можна з нічого зробити. До речі, на диво смачний.  Ну, майже з нічого: потрібно лиш трішки цибульки, моркви, декілька скибочок хліба, спеції і зовсім мало часу. Ось і вся магія! Моїм хлопцям така підливка найкраще смакує з запеченими ковбасками і котлетами, я ж люблю його з хрумкою картоплею - фрі :-) А ваші гості ніколи не здогадаються, з чого ви приготували такий смаколик!

Запечені скибочки хліба наріжте невеликими кубиками і покладіть їх в пательню з засмажкою

Залийте усе водою (вона повинна покрити хліб на 2/3) або бульйоном і готуйте впродовж 10 хвилин, чам від часу помішуючи

Додайте в пательню часник (пропущений через прес), перекладіть усе в чашу блендера і перемеліть до однорідного стану. Перелийте соус назад до пательні, посоліть, поперчіть і,якщо він вийшов занадто густий, долийте ще води або бульйону. Доведіть ще раз до кипіння

Смакуйте хлібний соус з кавбасками, з картопелькою, запеченим м'яском і взагалі з будь - чим, що підкаже ваша фантазія :-)

Я обожнюю осінь! За все: за кольорове листя (особливо, кленове, якого мені дуже бракує в Римі), за дощ (який сьогодні з самого ранку намочив мене до останньої ниточки, а як тільки я забігла в під'їзд раптово припинився), за перші холоди (тож така чудова нагода ввечері загорнутись в теплу ковдру і з горнятком чаю в компанію з улюбленою книгою поринути в світ домашнього затишку), за спокій і меланхолію (такі необхідні після веселого непосидючого літа), за гриби, каштани (мій чоловік якраз сьогодні ввечері запікатиме їх)... А ще осінь для мене - це яскраві гарбузяні страви. І, якщо солоних страв з того овоча безліч в різних кухнях світу, то за гарбзяними десертами і солодкою випічкою я знайчастіше ''лізу'' до американців :-) От, чомусь, ні в кого не знаходжу такого солодкого гарбузяного різноманіття, як в заокеанських гастрономічних надбаннях. Не скажу, який з кексів чи пирогів мій улюблений, бо вони всі надзвичайні, в кожного своя смакова мелодія і неповторний характер, а рецептів стільки, що можна щодня обирати новий смаколик, залежно від настрою :-) Сьогодні в унісон моєму настрою на сніданок в нас був кокосово - гарбузяний кекс. Він, як осіння посмішка - солодкий, яскравий, ніжний і водночас досить визначений, як смаком, так і структурою.

Гарбуз поріжте середніми кубиками і відваріть його або запечіть в духовці (можна і в пароварці приготувати), потім перемеліть блендером в пюре

До збитих яєць додайте олію, молоко, терту лимонну цедру, ванілін і корицю. Усе гарно перемішайте

Форму (підійде і кругла з діркою посередині, і прямокутна, і звичайна тортівниця) змістіть олією і перелийте в неї тісто

Випікайте 1год при 180С (готовність обов'язково перевірте зубочисткою), потім дайте кексику повністю вистигнути і смакуйте :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Тьотя Надя (мама моєї подруги Тані) готує найсмачніші в світі хічіни. Часто насмажить вона цілу гору тих ароматних паляничок, а потім кличе нас всіх на обід. І щоразу, смакуючи хічінами ми згадуємо Федю :- ) То був палкий і дуже настирливий залицяльник тьоті Наді... колись, багато років тому, коли вона була безтурботною студенткою медучилища, мала густу довгу русяву косу і біле літнє плісіроване плаття з червоними маками. Те плаття, наче магнітом притягувало студента хімічного факультету Федю. Федя був єдиним сином досить заможних батьків, високим, худорлявим хлопцем з великими окулярами, ледь помітними вусами і здоровенною професорською сумкою, в якій носив усі свої конспекти. Щоранку доля вела Федю і тьотю Надю на одну і ту ж зупинку тролейбуса, щоб їхати гризти граніт науки кожен у свій навчальний заклад. І щоразу тьотя Надя відчувала на собі погляд Фединих очей через товсті окулярні скельця. З часом між молодими людьми зав'язалась розмова, а ще пізніше Федя відважився запросити тьотю Надю на морозиво :-) Домовились зустрітись біля фонтану в парку. Тьотя Надя, вдягаючись на побачення уявляла собі Федю з букетом червоних троянд, ну якщо не троянд, то хоча б гвоздик, або ромашок на крайній випадок, але аж ніяк не з торбинкою з пиріжками! Саме так, біля фонтану стояв Федя в темно зелених штанах, такого ж кольору сорочці з торбинкою гарячих пиріжків, один з яких він вже встиг надкусити і задоволено жував за обидві щоки. ''Мама насмажила хічінів, вони всередині з сиром і часником'', розвіяв усю романтику першого побачення Федя. ''На, тримай, це тобі'' і простягнув паруючу від розігрітих пиріжків торбинку тьоті Наді. Палянички були пресмачними, і турботу Феді тьотя Надя теж оцінила, але романтика і перше захоплення Федею вилетіло з її голови назавжди і полетіло кудись вверх, як невагома хмаринка, що розчинилась в блакитному весняному небі. Розмова під час прогулянки теж не в'язалась, до того ж Федя виявився страшенним занудою, прискіпливим до кожного слова. Проходячи парковою алеєю, тьотя Надя з ввічливості вдавала, що їй смішні дивні Федині жарти, отримала безкоштовну лекцію про хімічні реакції і сполуки, дізналась, що вона неправильно вимовляє звук ''ч'', а ще шість разів прослухала рецепт пиріжків, чи то паляничок, які Федя приніс їй в торбинці: ''То не пиріжки, Надя, і не палянички. То хічіни, ХІ-ЧІ-НИИИИ. В тому вся різниця, розумієш? Тримай рівно плечі, дівчина не повинна сутулитись, отже мама спочатку перемішує кефір з содою, потім... А ще начинки різні бувають, можна з кропом, можна без нього... '' після шостого разу золоте ангельське терпіння Наді увірвалось :-) На тому історія з Федею закінчилась, хоча він ще довго не міг зрозуміти, чому Надя не хоче більше з ним зустрітись і винив у всьому мамині хічіни :-) Насправді, ж ті палянички були чи не єдиним приємним моментом кумедно - печального побачення, а ще, завдяки 6-разовому Фединому повторенню рецепту тьотя Надя його запам'ятала на все життя:-) І мене навчила їх готувати, і всіх сусідів - знайомих ними пригощає. А Федя став професором - викладачем хімії, потім його запросили працювати в один з університетів Америки. Але, чомусь, навіть там за океаном він поки так і не знайшов свою ''половинку''... хто-зна чому :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

(Тісто):

• 250мл кефіру
• 3 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше)
• 1 ч.л. соди
• щіпка солі

(Начинка):

• 250г картопляного пюре
• 100г сиру фета або бринзи
• сіль, перець
• 1 зубок часнику (пропущений через прес)
• подрібнений кріп (мої хлопці кріп не люблять, тому я його в начинку не додаю) 

+ приблизно 50г масла для змащування готових паляничок

Приготуйте тісто: перемішайте кефір з содою








На середину викладіть декілька ложок начинки


Застібніть тісто, як торбинку


І ще раз легенько пройдіться по ''торбинці'' з начинкою качалкою


Смажте хічіни в пательні в невеликій кількості олії з обох боків до рум'яного кольору

Я дуже люблю цвітну капусту, а от мої діти ніяк її по - справжньому не оцінять. Тому й доводиться вигадувати страви, в яких можна було б вдало замаскувати той корисний овоч. Останнім ''винаходом'' став суп - пюре. І результат мене надзвичайно потішив, бо і діти з радістю ним смакували, і чоловік добавки просив :-) В супу дуже приємна структура, а для ''хрумкості'' завжди кладу в тарілку ще домашні сухарики.

Готовий бекон заберіть з пательні, а потім в тій олії, що залишилась піля приготування бекону підсмажте подрібнену цибулю або цибулю-порей

До цибулі покладіть цвітну капусту (поділену на окремі невеличкі суцвіття), картоплю (порізану середніми кубиками) і моркву (маленькими кубиками)

Перелийте пюре в каструлю, додайте сіль, перець, часник (пропущений через прес) і тертий сир. Готуйте на середньому вогні (постійно помішуючи), доки сир розплавиться

Подавайте супчик з підсмаженим на початку беконом і сухариками (в мене, як завжди мої улюблені сухарики з гірчицею ). Смачного :-)

Ще одна презентація - інтерпретація всесвітньо відомого яблучного штруделя :-) Це моя улюблена ''лінива'' версія, бо тут не потрібно морочитись з тістом, потім закручувати його з начинкою і сподіватись, що усе добре пропечеться і не буде закальцем всередині.  Тут ароматна яблучна начинка, ніжний крем і хрумкий злегка пряний крамбл викладаються шарами в склянки - легко, оригінально і дуже смачно. Майте на увазі, що десерт досить солодкий, тож краще обрати склянки не дуже великого розміру, щоб порція не виявилась завеликою. А ще, обов'язково залиште готовий штрудель в холодильнику настоятись, тоді його смак і консистенція будуть справді довершеними :-)

Приготуйте яблучну начинку: яблука почистіть і наріжте невеличкими кубиками і покладіть їх до пательні

До яблук відразу додайте цукор, горіхи, ванілін, родзинки і терту цедру

Долийте 5 ст.л. води, перемішайте і тушкуйте на середньому вогні під кришкою до м'якості яблук  - хвилин 10-15 (тільки не дайте їм розлізтись)

Викладіть десерт в склянки в такій послідовності: шар крему, шар яблучної начинки, шар крамблу. Чергуйте в такій послідовності доки не заповните склянки. Потім залиште штрудель настоятись в холодильнику мінімум на 3 години. Смачного :-)

Знаєте, дуже часто прості і далеко не витончені страви смакують набагато краще ніж деякі модні пафосно і без душі викладені на тарілку ресторанні наїдки. В цьому я вже багато раз переконалась тут в Італії, тому якщо в мене є вибір: піти в ресторан чи в тратторію, я без сумнівів оберу останню. Тратторія - то такий ''домашній'' заклад, де ви навряд чи побачите дорогі сервізи, кухонні прибори, викладені по усіх правилах етикету і білосніжно - накрохмалені скатертини з ручною вишивкою на кутиках. Натомість вам запропонують сісти за звичайний стіл (іноді, взагалі без скатертини), і посуд буде не з останньої колекції Victoria's Secret, зате саме там ви скуштуєте найсмачнішу їжу! А якщо готує її ще й якась італійська бабуся, яка свої рецепти тримає у великому секреті, але всю свою любов вкладає у їх приготування, то повірте мені - смакота неземна забезпечена :-) Мій чоловік дуже любить ''досліджувати'' різні маленькі італійські містечка, тож ми часто на вихідних їдемо в якийсь невідомий широкому світу і не ''забитий'' на кожному кроці туристами куточок, щоб просто погуляти його вуличками, побачити щось нове і цікаве ну і, звичайно, щось місцеве скуштувати. Сьогодні розкажу вам про пасту зі смачнючим вершковим соусом з цукіні. Саме в одній з тратторій ми її й відкрили для себе. Страва надзвичайно проста (як в плані інгредієнтів, так і в приготуванні), але настільки смачна, що просто неможливо її не полюбити :-)

В пателюню покладіть терту на середній терці моркву, подрібнену цибулю і бекон (нарізаний маленькими кубиками або тонкими смужками). Готуйте до прозорості цибулі

Додайте в пательню цукіні (порізані маленькими кубиками), половину склянки води і тушкуйте 5хв (час від часу помішуючи)

Томатний концентрат розведіть в половині склянки води і додайте до цукіні. Сюди ж досипте сіль, перець і суху мелену паприку. Тушкуйте до готовності цукіні

Залишилось долати вершки і часник (пропущений через прес). Гарно все перемішайте, доведіть до кипіння і готуйте ще 2-3хв

Щоразу, коли готую суп в мене перед очима пропливає епізод з відомої реклами: яскравий бульйонний кубик ідеальної форми ''пірнає'' в каструлю з овочами а вмить перетворює те сумне вариво в надзвичайно смачний шедевр! А потім вся сім'я (і в першу чергу вибагливі до їжі діти) не можуть насмакуватись тим чудо-супом. Воно то так, страва з магазинним приправами і справді набуває дуже виразного смаку, який усім подобається. Але чи варто труїти себе і найрідніших людей в такий замаскований спосіб... тим більше, якщо так легко можна приготувати свої домашні, корисні і повністю безпечні приправи вдома :-) Влітку я поповнила свої запаси сухої приправи (рецепт тут), а вчора була черга заморожених бульйонних кубиків. Готувати їх так легко і навіть цікаво, а способи використання таких чудо - кубиків взагалі необмежені - вони збагатять будь - який суп, другі страви, соуси. М'ясо потрібно залити овочевим бульйоном? Ставте кип'ятити воду, додайте до неї кубик (відразу з морозилки), зачекайте, доки він розмерзнеться в гарячій воді, перемішайте і вуаля! В кубики не додаю зовсім солі з двох причин:

1) сіль не дасть їм повнісю замерзнути (я не хімік і в різних хімічних процесах не розбираюсь зовсім, але то моє спостереження з власного досвіду)

2) люблю солити і приправляти страви безпосередньо під час приготування

Смачних вам супчиків, других страв і кулінарного натхнення :-)

Всі овочі подрібніть(селеру, моркву, цибулю, цукіні, перець і картоплю наріжте маленькими кубиками, а цибулю - порей - тоненькими півкільцями)

Додайте до овочів олію, 1 склянку води і готуйте під кришкою 30хв (при потребі, долийте ще половину склянки води)

Овочеве пюре перекладіть знову до пательні і готуйте ще 5хв (щоб випарувалась зайва рідина)

Перекладіть овочеву суміш у форму для кубиків з льоду і залиште в морозилці до повного замерзання

Готові бульйонні кубики витягніть з форми і зберігайте в морозилці в лоточку або пластиковому пакеті до 6 місяців. Коли готуєте суп, м'ясні і рибні другі страви, овочеві рагу або ваші улюблені соуси - просто покладіть за 5хв до готовності страви один-два бульйонні кубики (відразу з морозилки), будете мати ще смачнішу смакоту :-)