Авокадо розділило людство на три групи: одні його обожнюють, інші зовсім не люблять, а третя група  - це ті, хто ще не зрозумів ''авокадового'' смаку. Я належу до великих поціновувачів того зеленого плода і можу їсти його з величезним задоволенням і без нічого, просто ложкою. А якщо хочеться чогось вишуканого, смачного, святкового і яскравого, тоді готую свій улюблений салат. Готується він за лічені хвилини, не потрібно навіть нічого перемішувати - просто викладаєте інгредієнти шарами, поливаєте ароматною заправкою і смакота готова :-) 

 Листя салату викладіть так, щоб воно покрило усю поверхню широкої салатної тарілки

Для заправки перемішайте олію, сіль, перець, цукор, лимонний сік і зубок часнику, пропущений через прес

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

''Шоколадні штрудлики'' попали в нашу сім'ю ще в 60-х роках завдяки телевізору, вірніше його присутності в бабусі з дідусем і відсутності в сусідів по під'їзду. Те чорно-біле чудо техніки кожного суботнього і недільного вечора перетворювало квартиру бабусі з дідусем на своєрідний кінозал. Моя мама дотепер згадує з ентузіазмом ті веселі вечори :-) Переглад передач і фільмів завжди супроводжувався застіллям: бабуся готувала на всіх вечерю, а сусіди приносили щось ''до чаю''. Якось сусідка тьотя Галя принесла щось новеньке, і те новеньке так полюбилось всім ''глядачам бабусиного телевізора'', що згодом стало сусідчиною візитною карткою і неписаною традицією - в суботу вечером до чаю були завжди її штрудлики :-) За стільки років ми поміняли багато телевізорів, деякі сусіди переїхали жити в інші будинки і навіть міста, зате залишились такі цінні фото на згадку і незабутній смак шоколадних штрудликів...

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 3 яйця
• 1 склянка цукру (в склянці - 250мл)
• 300г масла кімнатної температури
• 0,5 ч.л. розпушувача
• ванілін
• 3,5 - 4 склянки борошна
• 3 ст.л. какао

Перемішайте масло з цукром




Замісіть тісто, що тримається купки






Потім коричневе тісто розкачайте в прямокутний пласт розміром 28 х 22см


На нього (посередині) покладіть біле тісто, скручене ковбаскою (довжиною 28см)


Загорніть біле тісто в коричневе (спочатку один край, а потім інший)


Гарно застібніть ''шов''




Загорніть в пекарський папір і поставте в холодильник на 2 години


Потім поріжте рулет на скибочки в 1см завтовшки






Смачного :-)

Так тушкує капусту тітка мого чоловіка. Я взагалі великий любитель гарбузів і будь - яких страв з ними: і солоних, і солодких. Тому, ця смакота на моїй кухні ''прижилась'' відразу :-) Такий своєрідний відступ від звичної класики, який робить страву трішки ніжнішою, ще кориснішою і додає цікавої ''родзинки''. А моя улюблена приправа каррі тут дуже вдало ''вписалась'' і прикрасила смак своєю легкою пікантністю. Такий гарнір чудово поєднується з запеченими ковбасками, реберцями, хоча і як самостійна страва теж смакує прекрасно :-)

В невеликій кількості олії підсмажте подрібнену цибульку і грубо натерту моркву

Коли цибуля стане прозорою, додайте томатний концентрат, перемішайте і протушкуйте 2-3 хвилини

В казанок або іншу каструлю покладіть разом капусту і гарбуз. Тушкуйте на середньому вогні під кришкою (тушкуйте у ''власному соку'' без води і олії) 15 хвилин

Потім додайте до капусти з гарбузом готову засмажку, посоліть, поперчіть, додайте каррі і цукор. Перемішайте і тушкуйте під кришкою до готовності

Найбільше люблю таку капусту в дуеті з запеченими ковбасками. Але і пісний чи вегетаріанський варіант без ковбасок теж пресмачний :-) Дякую, що завітали!

До горохового супу (я про сухий горох :-)) в мене завжди було якесь подвійне ставлення: я любила той, що готувала мама вдома і ненавиділа той, яким нас дітей, чомусь, так часто годували в дитячому садку. Мамин суп смачно пахнув, а той в садку якось незрозуміло і сумно  ''плавав'' у здоровенному баняку, який тьотя-повар приносила в нашу групу і черпаком ''хлюпала'' в тарілки. Ще досі пам'ятаю той запах, який наче просив ''не їж мене, будь - ласка'' :-) А може то лиш я така вредна була 😇 Взагалі, сухий горох я завжди любила більше в пиріжках. Аж тут Джузеппе - друг мого чоловіка поїхав з південного міста Барі на рік вчителювати на ''дуже північний північ'' Італії в Больцано. Різницю між півднем і північчю Італії можна відчути не лише в кліматі, менталітеті, а й в гастрономічному плані. От Джузеппе мене тішив щодня новими фото якихось цікавих страв, які він для себе відкрив на півночі. І, хай як то кумедно звучить, саме завдяки тим фото я переглянула і змінила свої погляди й упередження щодо горохового супу :-) Виявляється він може бути настільки смачним, що міг би повноправно виграти конкурс на найсмачнішу першу страву! На півночі Італії (майже під кордоном) готують чимало німецьких страв, от і німецький гороховий суп зі шпецле теж там ''прижився''. Шпецле - то такі маленькі (як крапельки) галушечки, або, як ми вдома їх називаємо - кльоцки, які готують не лише для супів, а й як самостійну страву з різними смачними підливками. Саме шпецле, разом із ''незвичним поєднанням звичних інгредієнтів'' перетворили гороховий суп на справжню райську насолоду. Трішки цибульки, морквина, томатний соус, щіпка натхнення, ложка хорошого настрою і будете мати смакоту!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 150г сухого гороху
• 100г бекону
• 2 середні картоплини
• 1 велика цибулька
• 1 велика морква
• 1 ст.л. томатного концентрату
• сіль, перець, паприка
• 1 зубок часнику

Для шпецле:

• 150г борошна
• щіпка солі
• 1 яйце
• 0,5 склянки молока (в склянці 250мл)
• щіпка сухої меленої паприки (за бажанням) 

Горох залийте водою і відваріть до готовності (воду після варіння не виливайте)


Картлоплю наріжте невеликими шматочками (як зазвичай ріжете на суп)




В олії підсмажте порізану кубиками цибулю і моркву, натерту на грубій терці


Коли цибуля стане прозорою, додайте томатний концентрат і протушкуйте 3-4 хвилинки








Окремо збийте яйце з молоком






Як тільки шпецле спливуть на поверхню - вони готові

Я була дуже активною дитиною (бідна моя мама - тепер, маючи таких же двох малих ''енерджайзерів'' я її прекрасно розумію), кредо ''рух - то життя'' описує моє дитинство щонайкраще. Ще й друзів таких самих завжди собі знаходила і ми разом з ними грали в нашу улюблену гру ''Козаки-розбійники'', лазили по турніках, скакали через резинку, катались на качелях, навіть одного разу по-секрету від батьків хотіли поїхати на тролейбусі до Америки 😆 а ще кликали усі хором під балконом маму (і, звичайно, всі наші мами виходили на балкони, щоб зрозуміти чию саме ми мали на увазі)... Часто мої безтурботні пригоди закінчувались розбитим коліном :-) Жили ми на 5 поверсі, тож поки я по сходах ''добиралась'' до дому, мій відчайдушний плач чув увесь під'їзд. Поки мама мастила моє ''поранення'' зеленкою, бабуся мала на поготові свою чарівну фразу, яка дивним чином щоразу зупиняла мій плач: '' зараз підемо пекти ''Ніжну панночку'', хочеш?'' Ооо! Ще б я не хотіла, то ж дотепер один з моїх найулюбленіших десертів! Саме десертів, бо то наче і пиріг чи, радше, кекс (якщо говорити про спосіб його приготування), але й не завсім, бо смаком і консистенцією більше нагадує торт. Є два варіанти цього ''солодоща'' - з кокосовою стружкою і з маковими зернятами. Люблю безмежно обидва і печу їх по черзі. Ніжне тісто заливається лимонним сиропом, а верх довершує ніжним крем. СМАКОТАААААА :-)

Сюди ж досипте борошно, манку, ванілін, розпушувач і кокосову стружку (або макові зернята).  Гарно перемішайте до однорідної суміші

Поки пиріг печеться, зваріть сироп: перемішайте воду, цукор і лимонний сік, доведіть до кипіння і дайте поваритись 4-5 хвилин

Готовий пиріг дістаньте з тортівниці (гарячим) і переверніть його вверх дном, наколіть дно дерев'яною шпажкою або виделкою і залийте його сиропом (я поливаю за допомогою чайної ложки). Дайте пирогу повністю вистигнути

Для крему збийте вершки (або сметану) з цукром. Викладіть крем поверх пирога

Посипте кокосовою стружкою і поставте пиріг в холодильник хоча б на 2-3 годинки