Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Ще один солодкий атрибут Різдва у моїй сім'ї :-) Без цього медівника, його чудового аромату і ніжно-пряного смаку не уявляю зимові свята. Завжди печу його, як і бабуся, за день-два до Різдва, щоб дати йому трішки часу настоятись. Не шкодуйте спецій для цієї випічки, вони тут дуже доречні. Медівник чудово смакує і сам, але я ще з дитинства маю свою звичку ''медівникопоїдання'' - розрізаю скибочку навпіл і намастивши маслом повільно смакую :-)))))) Нехай на свята у ваших серцях і оселях панують добро, мир і щастя, а посмішки рідних зігрівають душу. Щасливого Різдва!

Для різдвяного медівника потрібно:

В Італії немає такої традиції, як у нас в Україні, готувати 12 страв для Святої вечері. Тут усе дуже різниться не лише від регіону до регіону, а навіть від однієї сім'ї до іншої. Однак, є одна спільна традиція - 24 грудня на Святу вечерю місцеві жителі переважно готують рибні страви. Його величність м'ясо залишають на 25 грудня, тобто, для розкішного Різдвяного обіду. Хоча, й Святу вечерю бідною тут зовсім не назвеш - різноманіття страв з морепродуктів, різні гарніри і закуски, ну а на десерт всесвітньо відомі панеттоне і пандоро (хоча у кожного регіону є і своя типова різдвяна випічка). Різдво в Італії (як, зрештою, і в інших країнах) пахне не лише мандаринами, а й корицею, імбиром, медом, мускатним горіхом і іншими ''святковими'' прянощами, які створюють чудову компанію цукатам, сухофруктам і горішкам. Мабуть, книги не вистачить, щоб описати усю багатющу і таку смачну різдвяну італійську кухню! Солоні страви і закуски готуватиму за день до Різдва, а в ''солодкому плані'' до свят я готова :-) Штолленів напекла, панеттоне і пандоро вже декілька днів красуються під ялинкою, прянички теж щасливо лежать в коробочці, чекаючи свят, бабусин різдвяний медівник і різдвяний кекс пектиму післязавтра, а сьогодні черга пандольче дженовезе :-) Це традиційний різдвяний солодкий хліб, який випікають до Різдва в Генуї та усьому регіоні Лігурії. Вперше я спробувала ту смакоту в гостях в наших друзів, які живуть в Римі, але ''перевезли'' сюди з собою традиції своєї рідної Генуї. Хліб настільки ароматний і смачний, що може з гордістю зрівнятись зі славнозвісним панеттоне (його часто  так і називають - Панеттоне з Генуї). В цієї випічки дуже особлива структура тіста, воно виходить по-особливому пружне, а спеції, цукати і горішки роблять той смаколик просто неперевершеним. Готовий хліб зберігається довго, не черствіючи. А смакує ще краще за декілька днів після випікання :-)

Для пандольче дженовезе потрібно:

Замісіть тісто (якщо воно дуже липне до рук, досипте ще трішки борошна). Дайте йому підрости 2 години в теплому місці

Тісто, що підросло, трішки його обімніть, додайте корицю, родзинки, горіхи і цукати. Досипте аніс і знову усе замісіть

Зробіть з тіста круглу хлібину, перекладіть її в тортівницю або форму, застелену пекарським папером і дайте знову хлібчику підрости 2 години

Випікайте приблизно 1 годину при 180С. Дайте повністю вистигнути. Найкраще така випічка смакує на наступний, або ж і на третій день після приготування (тоді всі інгредієнти настояться і повністю віддадуть свій багатий смак і аромат) Веселих свят!

В нашій сім'ї жодне свято не обходиться без сирника. Сьогодні переглядала ще раз своє різдвяне меню і до солодкої випічки дописала ще маковий сирник. Чомусь, згадались старі серіали, які в роки мого дитинства магнітом притягували до екранів телевізора чималу кількість глядачів різного віку, соціального статусу і статі. І настільки ті ''мильні опери'' привертали до себе увагу, що їх назви, разом з екзотичними іменами персонажів мимоволі входили в повсякденне життя наших людей. Саме так сталось і з маковим сирником, який вже надцять років ''живе'' в бабусиному весільному зошиті під незвичайною назвою - ''Донна Бейжа''. Логіка тут, звичайно, на допомогу не прийде, бо ту смачнючу випічку абсолютно нічогісінько не пов'язує з бразилійською куртизанкою, та, мабуть, господиням так гарно звучали заморські слова, що в сирника не було іншого вибору, як назватись саме так :-) Сам же пиріг надзвичайно ніжний і смачний, то взагалі один з моїх улюблених сирників, хоч мак у випічці я не особливо люблю, та тут він навіть дуже доречний.  Ну а яблука та лимонна ледь відчутна кислинка, то наче ніжний прозорий шлейф красивої донни Бейжі...

Приготуйте тісто: збийте яйце з цукром  (сильно збивати не потрібно, лиш до однорідності)

Сюди ж додайте корицю, борошно і розпушувач. Замісіть тісто і покладіть його на 30хв в холодильник

Мак залийте окропом, накрийте кришкою і залиште так на 30хв, потім гарно процідіть

Покладіть разом сир (або рікотту), мак, яйця, цукор, крохмаль і ванілін

Поверх начинки викладіть яблука, нарізані тоненькими скибочками і скропіть їх лимонним соком

Випікайте 1 годину при 180С. Дайте готовому пирогу повністю вистигнути і потім залиште його в холодильнику мінімум на 2 години. Смачного :-)

А хочете я вам розкажу про салат, який готується практично з нічого, зате така смакота виходить! І до того ж він досить ситний (мої хлопці то оцінили, бо їх апетит прямо пропорційний похолоданню на вулиці) :-) В піст дуже часто його готую, та й не лише в піст. І сьогодні на вечерю до картоплі з оселедцем буде :-) Для пришвидшення процесу приготування часто використовую вже готову консервовану квасолю, тоді салат буде готовий за лічені хвилини. Смачного!

Для салату з грибами, квасолею і морквою потрібно:

Подрібніть цибулю і порей (його я нарізаю тоненькими півкільцями). Моркву натріть на грубцій терці

До квасолі додайте печериці і смажені цибулю з морквою. Посоліть і поперчіть, сюди ж покладіть коріандр, паприку і часник, пропущений через прес

Ці маленькі білі клубочки просто геніальні. Коли я вперше їх побачила, ніяк не могла відгадати, що то таке і з чим його їдять... А то, виявляється, така корисна річ, яка тепер завжди житиме в моїй морозилці. Я дуже часто готую різні підливки і соуси, і мої домашні вимагають, щоб ті соуси з підливами були густі, щоб потім їх можна було ''вимакати'' з тарілки шматочком хліба :-) Для того, щоб зробити страви густішими, я завжди додавала трішки борошна, розведеного водою, а потім ретельно перемішувала, щоб не було кумочків, та всеодно часто ті кумочки звідкись з'являлись і псували настрій... Тепер же, завдяки цим чудо-кулькам, я маю ''чистий спокій'' :-) Ті білі клубочки- то ніщо інше, як загущувач для підливок і соусів, який надзвичайно легко і швидко готується, потім досить його заморозити і будете завжди мати під рукою корисну річ, яка не лише зекономить час, а й перетворить ваші страви на справжні шедеври :-)

Поділіть його на 25 однакових частин (я ділю тісто на 5 частин, кожну скачую в ''ковбаску'', потім ріжу на 5 частин і з кожної частинки роблю кульку, розміром, як вишенька - найзручніше це робити вологими руками)

Покладіть кульки на піднос або тарілку і залиште в морозилці до повного замерзання (потім перекладіть кульки в лоточок або пластиковий пакетик і зберігайте в морозилці)

Коли підлива або соус майже готові, покладіть в них кульки (не розморожуючи, відразу з морозилки) і, час від часу помішуючи, дочекайтесь доки вони повністю розчиняться в підливці. Для себе я знайшла ''оптимальне співвідношення'' - завжди додаю 2 кульки до 500мл соусу

От і вся ''магія'' :-) Смачна підливка без жодного кумочка, хороший настрій і зекономлений час

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Щороку перед святами і на свята печу величезну кількість різного різдвяного печива. Чи то атмосфера очікування свят так впливає, чи холод - та вечером до чаю хочеться саме чогось пряного, приправленого гвоздикою, корицею, збагаченого какао, щоб ту всю смакоту занурити в горнятко з чаєм і повільно смакувати...смакувати :-) Маю спеціальний ''різдвяний'' записник, куди записую свої зимово-святкові рецепти, а потім по черзі їх готую. Переписів пребагато, тому, зазвичай, щоразу готую якусь нову страву, щоб усі випробувати. Та це не випадок з тістом для різдвяних пряничків - для мене це найсмачніше ''зимове'' печиво! Його хочеться готувати знову і знову (що я й роблю :-)) І в роботі це тісто дуже приємне і невибагливе. Усім любителям запашної зимово-святкової випічки раджу спробувати ❄

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 100г масла
• 50г меду
• 2 яйця
• 0,5 ч.л. меленої кориці
• 1 ч.л. какао
• 0,5 ч.л. меленої гвоздики
• 150г цукру (я додаю коричневий, але можна його спокійно замінити і звичайним білим)
• 5г розпушувача
• 350г борошна

Перемішайте


Додайте масло і перетріть руками усе до утворення крихт

Це тісто пречудове у своїй простоті. Рецепт ''оселився'' в бабусиному записнику, мабуть, ще до мого народження і ось вже скільки років нас не підводить. Хоч до складу тіста не входить ні молоко, ні масло, ні яйця, випічка з нього виходить дуже м'яка, ніжна і довго не черствіє. Найчастіше печу з нього пиріжки з маминим яблучним повидлом і мої улюблені завиванці зі сливовим варенням. А можна й взагалі без начинки спекти - будете мати смачні булочки.

В каструлю налийте 200г води, додайте 100г цукру і 100г олії.  Нагрійте і дайте закипіти

Додайте борошно (починайте з 2 склянок, і потім по трішки досипайте решту, можливо і не потрібно буде усі 4 склянки, все залежить від борошна) і ванілін. Замісіть тісто, що не липне до рук і дайте йому підрости вдвічі

Таке тісто чудово підходить для пиріжків і завиванців з різноманітними начинками. Коли воно підросте вдвічі, зробіть з нього пиріжки, дайте їм підрости ще 30хв, потім змастіть верх міцною заваркою і випікайте при 180С до рум'яного кольору. Готову випічку дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком. Смачного :-) На фото нижче мій улюблений пісний завиванець зі сливовим варенням