Я (в плані їжі) своє дитинство асоціюю з бабусиними пиріжками, щедро начиненими рисом, вареними яйцями і зеленою цибулькою, різними солодкими пирогами, заварними тістечками і ще безліччю смачної смакоти... А в мого чоловіка спогади більш конкретні і визначені :-) Для нього смаколик дитинства - солодкі булочки з кремом і шоколаними краплями! Більшість італійців мають таку "неписану традицію" - снідати кавою і свіжою випічкою в барі (так, одним махом і поїсиш, і газету з новинами почитаєш, і зі знайомими перед роботою словом перекинешся). Коли Роберто ходив в початкову школу, по дорозі вони з мамою неодмінно заходили в пекарню і купували його улюблену булочку - треба було обійти пів вулиці, щоб купити саме ТУ :-) Бо усі інші пекли той смаколик з кремом і родзинками, і лише в одній пекарні замість родзинок в начинку клали шоколадні краплі. Зараз купити такі готові солодощі зовсім не проблема - досить зайти в бар, що у нас під домом, але ж домашні булочки, приготовані з любов'ю не замінять ніколи ті, куплені, якими б смачними вони не були... Я довго шукала саме той рецепт і врешті знайшла (чого ж не зробиш для коханого чоловіка) :-) Печу відразу дві порції, бо вони в нас розлітаються миттєво!

+ 100г шоколадних дропсів (можна замінити такою ж кількістю родзинок, залитих на 5 хвилин окропом)

Коли тісто підросло, зваріть крем (крем потрібно буде намащувати на тісто теплим, тому його слід приготувати коли тісто вже готове): перемішайте яйце, цукор, крохмаль і ванілін

Гострим ножем поріжте рулетик на скибочки (приблизно 1,5 - 2см в товщину) і викладіть їх на деко, застелене пекарським папером

Ароматна і неймовірно ніжна смакота готова :-) Вже спечені булочки я часто заморожую, потім розігріваю їх в духовці - виходять нібе щойно спечені).

Нашого друга Фабіо в компанії друзів усі називають "королем польпеттоне"! Польпеттоне (італійською) - то ніщо інше, як м'ясний хлібець з фаршу. Фабіо так вправно готує ту страву, так смачно її приправляє, а ще такі цікаві начинки закручує всередину, що саме його хлібці виходять особливими і він по праву заслужив свій "титул" :-) На вихідних нам пощастило обідати одним зі смаколиків нашого друга. Рецептом спішу поділитись і з вами, бо його дивовижно легко і швидко готувати, а успіх за столом гарантований :-)

Покладіть разом фарш, 2 яйця, сухарі, сіль, перець, паприку, тертий сир і 2 ст.л. подрібненої пертрушки. Гарно усе перемішайте, наче місите м'ясне тісто (якщо маса занадто рідка і не тримається кпки, досипте ще трішки сухарів)

Розкачайте масу з фаршу в тонкий пласт (розкачувати найзручніше між двома листами пекарського паперу)

Не знаю, що в цього пирога смачніше: ароматна начинка з приємною кислинкою, чи пікантне тісто. Власне, такий незвичайний смаковий дует і робить його дивовижним. За 10 років в Римі я нарешті вперше знайшла свою улюблену айву! Вірніше, то не я її знайшла, а мій чоловік - якось зовсім непомітно під вікнами його кабінету виріс здоровенний айвовий кущ, а цього року вперше так вкрився ароматними плодами, що під ними листя навіть не було видно. На роботі в Роберто нікого айва не цікавила, тому весь "врожай" дістався мені-щасливій :-) Більшу частину я засушила на зиму - з неї потім казковий чай виходить, ще ми варили смачнюче солодке айвове пюре, тушкували ті ароматні плоди з телятиною. Залишилось в мене врешті тільки 5 штучок, і тут, так вчасно в одній з кулінарних передач готували яблучний пиріг на пряному тісті. Я вирішила "підлаштувати" рецепт та ідею під мою айву :-) Вийшов настільки смачний пиріг, що від обіду до вечора залишились тільки крихти (які моя дитина теж доїла :-)) Поки не закінчився айвовий сезон, потіште себе і своїх рідних.

Зважте вже почищену айву і досипте до неї цукор - кількість цукру повинна бути 2/3 від ваги айви (у мене було 640 почищеної айви і 430г цукру)

Потім гарно процідіть (сироп, що залишився я не виливаю, досить розбавити його водою і будете мати надзвичайно ароматний компот)

Додайте яйце і замісіть тісто. Залиште його на 30 хвилин в холодильнику

Поверх викладіть варену айву

Щедро посипте цукром (моя айва була досить кисла, тому я висипала на неї десь півсклянки цукру). Якщо готуєте з яблучною начинкою - просто викладіть на тісто скибочки яблук і посипте їх цукром

Якщо з солоними гарбузяними стравами і різноманітними кексами у мене все "чікі-пікі" (так каже мій двоєрідний брат Олег :-), то з пісочним пирогом з гарбузяною начинкою справи трохи інші. Не хотілось звичайного пісочного тіста, начиненого гарбузяним пюре, а чогось особливого. Тому я так довго шукала саме той пиріг, який колись давно-давно бачила в американському фільмі: там бабуся з накрученим на бігуді волоссям, в рожево-білому фартушку готувала такий смаколик для своїх внуків, молола гарбуз, щось збивала, перемішувала, досипала спеції, а потім те все так апетитно виглядало, що хотілось залізти в екран і відкусити добрячий шматок тієї випічки. Я перепробувала безліч різноманітних гарбузяних начинок і нарешті знайшла ЇЇ! Цей пиріг справді неймовірний, він настільки ароматний, що навіть найбільший "гарбузонелюбитель" з задоволенням буде ним ласувати. Апельсин і букет спецій творять чудеса в поєднанні з гарбузом, а пісочне тісто з корицею робить його ще неповторнішим. Готовий пиріг слід залишити до повного вистигання і потім потримати ще з годинку в холодильнику, це дозволить усім ароматам ще краще "подружитись" :-)

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Залиште його в холодильнику, поки готується начинка

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеличкими кубиками, покладіть їх на деко, застелене пекарським папером і запечіть в духовці до готовності (приблизно 20-30 хвилин при 200С)

До гарбузяного пюре додайте спеції, цукор, яйця, терту апельсинову цедру і вершки. Перемішайте усе вінчиком до однорідного стану

 Тісто дістаньте з холодильника, тоненько розкачайте і викладіть його в тортівницю з бортиком

З усієї "котлетно-фрикадельно-відбивної" родини, я завжди найбільше любила мамині товченики. Не знаю звідки та назва, бо товкти там нічого не потрібно, тай товчениками, зазвичай, називають трохи іншу страву, але саме так ми роками іменуємо ті м'ясні палянички вдома. То щось на зразок відбивних котлет з фаршу. Але вони набагато ніжніші, соковитіші і, як на мене, смачніші :-) Найкращу компанію товченикам складе запечена картопелька і овочевий салат, хоча моя дитина з превеликою радістю наминає їх просто з хлібом, і в школу просить зробити канапку з товчеником. Просто, швидко і надзвичайно смачно, спробуйте :-)

Борошно насипте в тарілку або на дощечку, покладіть на нього кульку фаршу і розпластайте її руками (потім переверніть і примніть з другого боку теж, щоб фарш був покритий борошном з обох боків)

В пательні розігрійте олію. Яйце збийте виделкою, надберіть 2-3 ст.л. збитого яйця в блюдце або невелику тарілочку, покладіть на нього товченик і відразу дайте йому "зісковзнути" в пательню з олією