Поділіться рецептом :-)
Італійська кухня без томатного соусу - то, як небо без сонця! Без нього неможливо приготувати класичну лазанью, рагу до пасти, більшість видів піци та ще незліченну кількість смаколиків. Влітку щороку готую велику партію домашнього соусу, бо ж гріх не скористатись таким багатством достиглих, червоних, нагрітих теплим сонечком помідорів :-) Колись боялась братись за таке приготування, думаючи, що то дуже складна справа, яка вимагає "набитої руки" і "неписаного диплома з домашньої консервації". Насправді ж, нічого подібного! Готувати домашній томатний соус легше, ніж зварити суп :-) Спробуйте - взимку (і не тільки) цей червоний смаколик дуже вас потішить.
Для домашнього томатного соусу потрібно:
- достиглі помідори (кількість значення не має - чим більше помідор, тим більше буде у вас соусу :-) у мене з 1кг виходить приблизно 400г соусу, але все залежить ще від сорту)
- сіль
- цукор
Потім кожну половинку легенько стисніть пальцями, щоб з неї витекла зайва рідина і зернята
"Відтиснуті" половинки помідорок покладіть у глибоку каструлю (найкраще взяти каструлю з високим дном, яку зазвичай використовуєте для тушкування). Крім помідорів не потрібно більш нічого додавати
Готуйте на малому вогні (під кришкою), час від часу помішуючи, доки помідорки гарно розваряться - приблизно 15 - 20 хвилин
Тепер прийшов час "перекрутити" тушковані помідорки і забрати непотрібну шкірку та зернята. Якщо ви щаслива власниця чи власник такої нехитрої штукенції, як на фото нижче - готувати домашній томатний соус для вас буде надзвичайно легко і швидко. Якщо ж не маєте такого приладу, сміливо скористайтесь звичайним ситом - вийде не так швидко, але не менш цікаво і смачно :-)
Перетріть тушковані помідорки через сито
Перелийте отриманий соус в пательню, або каструлю. Додайте солі і цукру за смаком та готуйте на маленькому вогні до бажаної густоти
Смакота готова! Я, зазвичай, готовий соус заморожую або закриваю в банки: розливаю готовий гарячий соус в стерилізовані банки, не доливаючи на 2 см від кришки, відразу накриваю кришками, потім ще стерилізую його разом з банками 30 хвилин у великій каструлі з водою (час відраховую від моменту закипання) - на дно каструлі обов'язково покладіть кухонний рушничок, потім складаю банки догори дном і залишаю так до повного вистигання.
Нут я відкрила для себе в Італії і то, нажаль, не було "кохання з першого погляду". От не знала що з ним робити і в які страви його "прилаштувати", тому варила з ним лиш суп. Добре, що невдовзі чоловікова тітка просвітила мене і відкрила мені дивовижно смачний світ "нутоваріння" :-) Цей салат тітки Джакоміни - один з фаворитів моєї сім'ї. Він водночас і легкий, і ситний. А ще дуже корисний і такий яскравий, що розвеселить навіть у похмурий день. Buon appetito!
Для салату з нутом і тунцем потрібно:
- 150 - 200г нуту (відвареного і охолодженого, або ж можна використати вже готовий консервований, його слід лиш гарно процідити)
- 3 середні помідорки
- 1 морквина
- листя салату на ваш смак
- 80 - 100г консервованого тунця
- 3 ст.л.олії (+ олія, в якій консервований тунець)
- щіпка каррі
- сіль, перець
- сік половини лимона
- щіпка цукру
Сюди ж покладіть дрібно натерту сиру моркву (найкраще підійде терка для моркви по - корейськи)
Додайте консервований тунець (олію з нього не виливайте, вона знадобиться для заправки)
Помідори наріжте середніми шматочками і покладіть до решти інгредієнтів
Для заправки перемішайте разом олію, сіль, перець, каррі, лимонний сік і цукор. Полийте салат і легенько перемішайте. Смачного :-)
Як каже мій Алессіо "пожаркіло" і на кожному телеканалі рекламують освіжаючі напої. Найбільше ентузіазму в моєї дитини викликає холодний чай. От щоразу як ідем до магазину, тягне мене за руку до відділу з тими чаями. І як пояснити дитині, що той напій (я маю на увазі його фабричну версію) не те, що не освіжає, а навпаки ще більше викликає спрагу - в ньому, напевне, цукру більше ніж води, а про інші інгредієнти я можу тільки здогадуватись (там лише справжні хіміки розберуться з усіма абревіатурами на етикетці). Але ми знайшли для себе вихід - після багатьох спроб "вивели" свій рецепт домашнього холодного чаю :-) Як кажуть, і мама спокійна, і дитина задоволена. Напій за смаком нічим не поступається магазинному, навіть ще смачніший, тай готувати його - одне задоволення. А якщо в склянку додати ще кубик льоду, то ніяка спека вам не буде страшна :-)
Для холодного чаю потрібно:
- 2,5 ст.л. листкового чаю (або 3 пакетики)
- 1 лимон
- 1 велике яблуко
- 1-2 гілочки м'яти
- 1 літр води (окропу)
- 2 ст.л. цукру
Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Покладіть його у глибоку каструлю
Сюди ж додайте пакетики чаю, цукор, м'яту і лимонну цедру (її не потрібно терти, досить просто зрізати, не захоплюючи білий прошарок, який має гіркуватий смак)
Залийте все окропом і залиште настоятись на 15 хвилин
Потім гарно процідіть, додайте сік 1 лимона і за бажанням ще трішки цукру
Залиште чай в холодильнику хоча б на 30 хвилин. Смачного :-)
Приходить, якось, мій чоловік з роботи й каже: "Ти знаєш, в нас на роботі на обід замість звичайного білого хліба почали давати такі смачні булочки з цільнозернового борошна! Я приніс одну тобі попробувати :-)" Скажу чесно, я ніколи не відносила себе до групи "прихильників цільнозернового хліба", люблю таке борошно в печиві, а от в хлібі, чомусь, не особливо воно мене приваблює. Та ці булочки, на диво, стали для мене відкриттям: вони просто неперевершені в поєднанні з вершковим сиром (я вже багато років готую свою домашню "Філадельфію") і скибочкою ковбаски або шинки. Виходить досить ситний і не менш апетитний сніданок або перекус. Спробуйте :-)
Для булочок з цільнозернового борошна потрібно:
- 270мл води
- 2ст.л. олії
- 1,5ч.л. солі
- 2ч.л. цукру
- 180г звичайного білого борошна
- 270г цільнозернового борошна
- 1 ч.л. сухих дріжджів
Перемішайте теплу воду, олію, сіль і цукор (я замішую тісто в хлібопічці, але можна спокійно замісити й руками - вийде не менш смачно)
Досипте обидва види борошна і в самому кінці додайте сухі дріжджі
Замісіть еластичне тісто і дайте йому підрости 2 годинки в теплому місці
Потім поділіть тісто на булочки бажаного розміру, викладіть їх на деко. На кожній булочці зробіть надріз у формі хрестика
Нагрійте духовку до 180С і випікайте булочки 20-30 хвилин. Смачного і дякую, що завітали!
Не люблю магазинне вівсяне печиво, чи то я його в дитинстві переїла (в дитячому садку нам його, чомусь, щодня давали разом зі склянкою молока), чи просто такі мої забаганки, та серед усіх видів сухариків магазинне вівсяне для мене чи не на останньому місці... Зовсім інша справа, коли мова йде про бабусине вівсяне печиво. Скільки б його не їла - ніколи не набридає, навпаки - важко зупинитись :-) Обожнюю його легкий ванільний аромат з витонченим смаком кориці. А якщо ще додати родзинки, в'ялені вишні або шоколадні краплі, тоді краще місити відразу подвійну порцію - вмить зникне зі столу.
Для вівсяного печива потрібно:
- 150г борошна
- 100г масла
- 100г цукру (найсмачніше виходить з коричневим, але й звичайний білий підійде)
- 200г вівсянки
- 1 велике яйце (або 2 малі)
- 0,5 ч.л. кориці
- 0,5 ч.л. соди
- ванілін
- за бажанням можна додати 50г родзинок або шоколадних дропсів
Розтопіть 20г масла
Додайте до масла мелену вівсянку і трішки її "підсмажте", постійно помішуючи (не довго, хвилини 3 - 4). Потім зніміть з вогню і дайте вистигнути
Додайте борошно, корицю, ванілін і соду
Сюди ж покладіть масло, що залишилось (не топлене, просто кімнатної температури), цукор і перемішайте до утворення крихт
Додайте яйце і замісіть тісто, що тримається купки
Відразу розкачайте тісто в пласт завтовшки 0,5см і повирізайте печенька. Викладіть їх на деко на відстані одне від одного
Нагрійте духовку до 180С і випікайте вівсяне печиво впродовж 20 хвилин. Смачного :-)
А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.
Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):
- тісто для піци (рецепт тут)
- 600-700мл густої сметани
- 1 велика біла цибулина
- 200-300г бекону
- сіль, перець, олія
Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії
Тісто тоненько розкачайте і викладіть на деко
Намастіть його сметаною
Поверх сметани викладіть цибулю
На цибулю - підсмажений бекон
Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)
четвер, 21 червня 2018 р.
Цукіні з мигдальними горішками (Zucchine trifolate con le mandorle)
Надзвичайно простий рецепт, і тим не менш - це одна з найсмачніших страв з цукіні, які я коли - небудь куштувала. В ній просто неперевершено поєднуються ніжна структура цукіні і хрумкі мигдальні горішки, а цибуля - порей (її за бажанням, можна замінити й звичайною цибулею) збагачує загальну смакову картину. Смакують такі цукіні як теплими, так і в холодному вигляді. Я часто беру їх з собою, коли ми влаштовуємо пікнік, або їдемо до моря. Спробуйте, не пожалкуєте. Усім бажаю смачного дня :-)
Для цукіні з мигдальними горішками потрібно:
- 5-6 невеликих цукіні
- 1 стебло цибулі - порей
- 2 зубці часнику
- жменька мигдальних горішків (почищених), їх можна замінити звичайними грецькими горіхами
- сіль, перець
Зубці часнику розріжте навпіл повздовж і трішки підсмажте їх в невеликій кількості олії. Як тільки часник почне підрум'янюватись, витягніть його
В сковороду з олією, в якій смажився часник покладіть порізану тоненькими кружальцями цибулю - порей і готуйте на малому вогні 4-5 хвилин
Сюди ж покладіть цукіні (нарізані кружальцями)
Долийте 1-2 ст.л. води, 1-2 ст.л. олії, посоліть, поперчіть, накрийте кришкою і тушкуйте на маленькому вогні до готовності (час від часу помішуючи) Цукіні готуються дуже швидко
Потім додайте подрібнені мигладьні горішки, перемішайте і протушкуйте вже без кришки 2 - 3 хвилини
Смачного :-)
понеділок, 18 червня 2018 р.
Куряча грудинка, запечена з овочами (Tagliata di pollo al forno)
Цей рецепт мені "повідав" власник газетного кіоску, до якого я ходжу "на шопінг" майже через день. То вже як своєрідна залежність - не заспокоюсь, якщо не принесу додому новий стосик кулінарних журналів. От, поки я переглядала і гортала нові видання, до сіньйора Бенедетто прийшла голодна муза і він почав з таким невимушеним ентузіазмом розповідати про страви своєї дружини, що у мене аж апетит прокинувся і відразу захотілось приготувати яблучний пиріг і парміджану по рецептах з його розповідей і відразу їх з'їсти. А найбільше похвали дісталось курячій грудинці, запеченій з овочами: "Моя Елена так чудово запікає курячу грудинку, що смачнішої для мене не існує, скільки б не пробував. Овочі надають м'ясу такого багатого смаку! А який соус потім виходить ... уммм... пальчики оближеш", все розповідав і ніяк не міг зупинитись мій знайомий :-) Ну, думаю, бідний він сидить цілий день в своєму кіоску, голодний, а тут ще й я зі своїми кулінарними журналами нагнала на людину голоду. Але так та його розповідь про курку запала в мою (на той момент) голодну душу, що я відразу з кіоску попрямувала до супермаркету, купила все необхідне для рецепту і на вечерю запекла курячу грудинку по опису сіньйора Бенедетто. Поки м'ясо запікалось, на кухні витав такий аромат, що словами не описати. Коли ж ми нарешті скуштували готову страву, я згадала улюблену фразу моєї подруги Нелі: "Горіховий пень, де ж я була раніше!" (поняття не маю, що то за такий горіховий пень, але мене та Неліна фраза завжди веселить:-) Такої соковитої і смачної грудинки я й справді ще не їла. У мене, зазвичай, запечена грудинка виходила сухою, тому я надавала перевагу тушкованому варіанту цієї страви. А все через те, що я, виявляється, не так її запікала. Спробуйте і потіште своїх рідних. А я знову піду за журналами, і заодно ще якийсь новий смачний рецепт в сіньйора Бенедетто вивідаю :-)
Щоб приготувати курячу грудинку з овочами потрібно:
- куряча грудинка (приблизно 350 - 400г)
- 100г чорних оливок
- 100г помідорів
- 1 невеличка цибулина
- 1 ст.л. подрібненого базиліку або петрушки
- 1 ч.л. каперсів (за бажанням)
- 1 ст.л. розмарину (подрібненого) - підійде свіжий, або сушений
- сіль, перець
- 1 зубок часнику
- 2-3 ст.л. олії
- 2 ст.л. білого вина (можна замінити бульйоном)
- сік половини лимона
- щіпка цукру
- 1 ст.л. води
Грудинку помийту, гарно висушіть і покладіть на деко, застелене фольгою. Зробіть декілька глибоких поперечних розрізів
Приготуйте маринад: перемішайте разом базилік, розмарин, сіль, перець, часник (пропущений через прес), олію, цукор, вино і лимонний сік
Залийте маринадом грудинку, загорніть у фольгу і залиште на 30 хвилин в холодильнику
Потім зберіть ложкою маринад, що розтікся довкола грудинки і знову полийте ним м'ясо. Поверх грудинки викладіть оливки, цибулю, помідори (нарізані великими шматочками) і каперси. Полийте 1 ст.л. води, посоліть, поперчіть, загорніть гарно у фольгу
Нагрійте духовку до 180С і запікайте грудинку впродовж 30-40 хвилин. Смачного :-)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons