Не люблю магазинне вівсяне печиво, чи то я його в дитинстві переїла (в дитячому садку нам його, чомусь, щодня давали разом зі склянкою молока), чи просто такі мої забаганки, та серед усіх видів сухариків магазинне вівсяне для мене чи не на останньому місці... Зовсім інша справа, коли мова йде про бабусине вівсяне печиво. Скільки б його не їла - ніколи не набридає, навпаки - важко зупинитись :-) Обожнюю його легкий ванільний аромат з витонченим смаком кориці. А якщо ще додати родзинки, в'ялені вишні або шоколадні краплі, тоді краще місити відразу подвійну порцію - вмить зникне зі столу.

Додайте до масла мелену вівсянку і трішки її "підсмажте", постійно помішуючи (не довго, хвилини 3 - 4). Потім зніміть з вогню і дайте вистигнути

Сюди ж покладіть масло, що залишилось (не топлене, просто кімнатної температури), цукор і перемішайте до утворення крихт

Відразу розкачайте тісто в пласт завтовшки 0,5см і повирізайте печенька. Викладіть їх на деко на відстані одне від одного

Нагрійте духовку до 180С і випікайте вівсяне печиво впродовж 20 хвилин. Смачного :-)

А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.

Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):

Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії

Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)

Надзвичайно простий рецепт, і тим не менш - це одна з найсмачніших страв з цукіні, які я коли - небудь куштувала. В ній просто неперевершено поєднуються ніжна структура цукіні і хрумкі мигдальні горішки, а цибуля - порей (її за бажанням, можна замінити й звичайною цибулею) збагачує загальну смакову картину. Смакують такі цукіні як теплими, так і в холодному вигляді. Я часто беру їх з собою, коли ми влаштовуємо пікнік, або їдемо до моря. Спробуйте, не пожалкуєте. Усім бажаю смачного дня :-)

Зубці часнику розріжте навпіл повздовж і трішки підсмажте їх в невеликій кількості олії. Як тільки часник почне підрум'янюватись, витягніть його

В сковороду з олією, в якій смажився часник покладіть порізану тоненькими кружальцями цибулю - порей і готуйте на малому вогні 4-5 хвилин

Долийте 1-2 ст.л. води, 1-2 ст.л. олії, посоліть, поперчіть, накрийте кришкою і тушкуйте на маленькому вогні до готовності (час від часу помішуючи) Цукіні готуються дуже швидко

Потім додайте подрібнені мигладьні горішки, перемішайте і протушкуйте вже без кришки 2 - 3 хвилини

Цей рецепт мені "повідав" власник газетного кіоску, до якого я ходжу "на шопінг" майже через день. То вже як своєрідна залежність - не заспокоюсь, якщо не принесу додому новий стосик кулінарних журналів. От, поки я переглядала і гортала нові видання, до сіньйора Бенедетто прийшла голодна муза і він почав з таким невимушеним ентузіазмом розповідати про страви своєї дружини, що у мене аж апетит прокинувся і відразу захотілось приготувати яблучний пиріг і парміджану по рецептах з його розповідей і відразу їх з'їсти. А найбільше похвали дісталось курячій грудинці, запеченій з овочами: "Моя Елена так чудово запікає курячу грудинку, що смачнішої для мене не існує, скільки б не пробував. Овочі надають м'ясу такого багатого смаку! А який соус потім виходить ... уммм... пальчики оближеш", все розповідав і ніяк не міг зупинитись мій знайомий :-) Ну, думаю, бідний він сидить цілий день в своєму кіоску, голодний, а тут ще й я зі своїми кулінарними журналами нагнала на людину голоду. Але так та його розповідь про курку запала в мою (на той момент) голодну душу, що я відразу з кіоску попрямувала до супермаркету, купила все необхідне для рецепту і на вечерю запекла курячу грудинку по опису сіньйора Бенедетто. Поки м'ясо запікалось, на кухні витав такий аромат, що словами не описати. Коли ж ми нарешті скуштували готову страву, я згадала улюблену фразу моєї подруги Нелі: "Горіховий пень, де ж я була раніше!" (поняття не маю, що то за такий горіховий пень, але мене та Неліна фраза завжди веселить:-) Такої соковитої і смачної грудинки я й справді ще не їла. У мене, зазвичай, запечена грудинка виходила сухою, тому я надавала перевагу тушкованому варіанту цієї страви. А все через те, що я, виявляється,  не так її запікала. Спробуйте і потіште своїх рідних. А я знову піду за журналами, і заодно ще якийсь новий смачний рецепт в сіньйора Бенедетто вивідаю :-)

Грудинку помийту, гарно висушіть і покладіть на деко, застелене фольгою. Зробіть декілька глибоких поперечних розрізів

Приготуйте маринад: перемішайте разом базилік, розмарин, сіль, перець, часник (пропущений через прес), олію, цукор, вино і лимонний сік

Залийте маринадом грудинку, загорніть у фольгу і залиште на 30 хвилин в холодильнику

Потім зберіть ложкою маринад, що розтікся довкола грудинки і знову полийте ним м'ясо. Поверх грудинки викладіть оливки, цибулю, помідори (нарізані великими шматочками) і каперси. Полийте 1 ст.л. води, посоліть, поперчіть, загорніть гарно у фольгу

Нагрійте духовку до 180С і запікайте грудинку впродовж 30-40 хвилин. Смачного :-)

Недавно відкрила для себе цікаве явище: виявляється, банани творять чудеса зі здобною випічкою!  Можливо, для когось то зовсім і не новина, я ж раніше ніколи не стикалась з банановою здобою і гадки не мала, що ті жовті солодкі фрукти не лише замінюють яйця, а й роблять хліб і булочки надзвичайно м'якими. А ще додають такого цікавого смаку і кольору, що їх дуже важко не полюбити :-) Смакує такий банановий хлібчик зі всім - маслом, джемом, вершковим сиром та й сам без нічого теж смакота ще та. Я печу відразу подвійну порцію, а потім половину готових булочок заморожую - при потребі дістаю з морозилки, розігріваю в духовці (перед тим трішки розморозивши) і вуаля - маєте начу щойно спечену свіже бананову здобу :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Інгредієнти в рецепті вимірюються скланками, в склянці 240мл

• 1 склянка бананового пюре 
• 1 ч.л. меленої сухої куркуми
• 4 - 5 склянок борошна (можливо, знадобиться й більше, все залежить від якості борошна)
• 25г топленого масла
• щіпка солі
• ванілін
• 0,5 склянки молока
• 0,5 склянки води
• 15г свіжих дрідждів
• 4 ст.л. цукру

Замісіть тістечко і дайте йому постояти в теплому місці 2 години

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Одна з моїх улюблених страв - італійський холодний салат з макаронами. Влітку готую його по декілька разів на тиждень, чергуючи варіанти з моцареллою і тунцем. Колись давно, ще до переїзду в Італію, я б скептично "покрутила носом", якби хтось мені запропонував їсти холодні макарони і відразу уявила б собі тарілку з безколірними сумними розвареними холодними макаронами, які злиплись між собою і зовсім не викликають бажання їх скуштувати. Але яке ж то було хибне уявлення! Насправді, італійський макаронний салат (або паста фредда) - справжній шедевр кулінарії. Головне тут не переварити макарони, а овочі, базилік і оливки зроблять цю страву настільки яскравою, що ваш настрій відразу стане сонячним і по-літньому легким :-) Buon appetito!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 100-150г помідорів
• 300г макаронів (підійдуть будь - які на ваш вибів, крім довгих форматів на зразок спагетті і тальятелле)
• 100г консервованого тунця
• 10 листочків свіжого базиліку
• 50-100г оливок
• 100г консервованої кукурудзи

До помідорів додайте консервований тунець (разом з олією)


Листя базиліку порвіть руками і покладіть в салатницю


Кожну оливку поріжте на колечка

Є в мене на кухні одна "смачна" шухляда, в якій я зберігаю свої скарби: улюблений білий чай, варення з журавлини, пахучі зернятка кардамону, фісташки і шоколад з м'ятою "After Eight". Як тільки один з тих смаколиків закінчується, я відразу йду до магазину і поповнюю запаси (от така в мене дивна звичка :-) Найшвидше зникає з шухляди м'ятний шоколад, особливо влітку, коли на вулиці так спекотно і хочеться чогось освіжаючого і водночас не банального. Якось настільки полюбилось те м'ятно - шоколадне поєднання, що я шукаю його всюди: в морозиві, в молочному коктейлі, а недавно відкрила для себе неймовірно смачне м'ятно - шоколадне печиво. У ньому незвичайне все: яскравий колір, казково - свіжий аромат, ніжна структура і немає абсолютно нічого лишнього... усім любителям ароматної м'яти і вишуканого чорного шоколаду присвячується :-)

А пам'ятаєте кекс Столичний? Той справжній, з масляно - ванільним смаком і великою кількістю родзинок, з красивою тріщинкою зверху... В сьогоднішніх магазинних кексах від того справжнього смаколика з дитинства залишилась, нажаль, тільки красива тріщинка...  Масла, більш ніж впевнена, туди ніхто не кладе, замінюючи його дешевим спредом чи маргарином, для масляного смаку використовують есенції, а перелік складників з незрозумілими абревіаціями взагалі наводить жах :-( І найбільш прикро тому, що справжній Столичний кекс дуже легко готується з простих інгредієнтів без цілої купи добавок. Ніколи не забуду, як бабуся брала мене маленьку з собою на роботу в кондитерський цех. То було моє улюблене місце, від якого віяло не лише божественним ванільним ароматом, а й якоюсь смачною магією. Я завжди зачаровано розглядала здоровенні кухонні комбайни і боялась до них підійти. Чосусь, вони мені здавались живими, з довжелезними руками, які міцно обіймали миску з борошном, маслом і яйцями і дуже зайнятими у своїй нелегкій праці по вимішуванню кремів і тіста, і я страшенно не хотіла їх турбувати, тому лиш сиділа на кріслі і спостерігала за таємничою роботою тих машин. Моїм улюбленим днем на бабусиній роботі був четвер. Саме в той день щотижня в цеху незмінно пеклись два мої улюблені десерти: тістечко "Танічка" і кекс "Столичний". Мені довіряли поважну місію: "Танічки" (яких в пекарні пекли таку кулькість, що й порахувати неможливо) я посипала подрібненими горішками, а в тісто для кексу додавала родзинки. Я стільки четвергів провела в бабусі на роботі, що рецепт кексу пам'ятаю без записника до сьогодні. Бабуся завжди повторювала: "То дуже легко запам'ятати - однакова кількість масла і цукру, 3 яєчка, ванілін... і в жодному разі не можна замінювати масло маргарином". В цеху пекли все строго по ГОСТу, в жодному разі не відходячи від правил, навіть задля економії (для мене саме ті рецепти були ідеальними). Вчора, чомусь, так захотілось чаю зі Столичним кексом, хоч на вулиці й спека і духовку лінь вмикати, та бажання сильніше за лінь, тим більше, що така смакота виходить :-)

В нашій сім'ї якось самі по собі зародились різні кулінарні традиції: в суботу вечером ми разом печемо домашню піцу, в неділю на обід запікаю чоловікову улюблену лазанью, а ще дуже часто готуємо домашню пасту - саме про неї сьогодні й піде мова.  Власне, почалось усе з подарунка моєї свекрухи: геніального кулінарного пристрою - машинки для розкачування і нарізання макаронів :-) Колись давно, тільки приїхавши до Італії, я не розуміла палкої любові італійців до пасти і ніяк не могла звикнути їсти її чи не щодня :-) Тепер же й сама проникнулась "макаронною пристрастю" і з величезним задоволенням обідаю макаронами з різними соусами майже через день :-) Найсмачніші, звісно, домашні макарони, приготовані власними руками з хорошим настроєм, а далі в вашому розпорядженні безмежний арсенал різоманітних соусів, начинок і способів приготування... Buon appetito!