Якщо ваша душа бажає смачного домашнього пирога, а часу обмаль і неохота мастити руки й місити тісто, а потім мити цілу гору посуду, то сьогодні я вас потішу :-) У мене сьогодні один з таких днів: на вулиці моросить дощ, чоловік застудився і лікується гарячим чаєм. Ну а для підняття настрою в духовці вже печеться яблучна смакота :-) Цей пиріг, мабуть, один з найшвидших в приготуванні, не потрібно місити ніякого тіста, розкачувати його, досить усе перемішати, натерти яблука, викласти слоями тісто і начинку, а далі за вас усе зробить духовка. Смачного!
Для насипного яблучного пирога потрібно:
Мабуть, серед усього печива кантуччі для мене на першому місці. Обожнюю занурювати це печенько в горнятко з теплим чаєм і той момент, коли досить твердий по своїй природі сухарик вбирає в себе гарячі краплинки, віддаючи натомість неймовірний ванільно-лимонний аромат... а потім, надкусивши шматочок того смакового дива потрапляєш до чайно - лимонно - мигдального раю... Мій чоловік, як більшість італійців, замість чаю поєднує кантуччі з типовим тосканським десертним вином Він Санто і такий дует теж смакота ще та! Занурте кантуччі в тепле молоко чи каву, і отримаєте ще іншу насолоду :-)
Щоб приготувати кантуччі потрібно:
четвер, 1 лютого 2018 р.
Запіканка з картоплі і фаршу (Sformato di patate e carne macinata)
Коли в мене закінчується кулінарна фантазія, а обід чи вечерю всеодно треба приготувати, я дістаю з морозилки фарш. От що - що, а фарш завжди можна швидко перетворити в якусь ситну і смачну страву. Сьогодні у мене один з таких випадків :-) На обід в нас буде запіканка з картоплі і фаршу (мій чоловік цю страву називає "велика котлета в духовці"). Я з задоволенням проводжу на кухні час, обожнюю місити тісто, тушкувати, варити, а от смажити не люблю зовсім... чомусь, терпіти не можу стояння над сковорідкою і постійне перевертання страви з одієї сторони на іншу... зовсім інша справа - духовка, покладеш форму зі смакотою пектись і маєш чистий спокій, чисту плиту і трішки здоровшу печінку :-) А ще люблю цю запіканку за її "два в одному": у ній чудово поєднується картопляне пюре і фарш, досить додати овочевий гарнір і будете мати повноцінну другу страву. Смачного!
Для запіканки з картоплі і фаршу потрібно:
Часто буває, що я понапікаю булочок чи хліба, а потім не встигаємо те все добро з'їсти і воно, нажаль, черствіє. Ну не викидати ж хліб на смітник. Деколи "трасформую" хліб у мелені сухарі, які потім служать чудовою паніровкою. А ще печу з черствого хліба смачнючий яблучний пиріг - запіканку. Ідею позичила в своєї сусідки. Правда вона таку запіканку готує з невикористаних панеттоне (але я - страшна любителька італійських пасок з'їдаю їх до останньої крихти), тому вирішила спробувати спекти запіканку з хлібом. Вийшов оригінальний смачнючий пиріг з пречудовим апельсиново - лимонно - ванільним ароматом, яблучною кислинкою, солодкими родзинковими нотками і ніжною консистенцією. Залиште запіканку на ніч в холодильнику, на наступний день вона стане ще смачнішою :-)
Для яблучно - хлібної запіканки потрібно:
середа, 24 січня 2018 р.
Угорський завиванець з маком і апельсиновими цукатами (Mákos bejgli)
Завжди беру в бібліотеці кулінарні книги, особливо люблю видання про випічку. Там стільки цікавого можна знайти! От я, наприклад, раніше й не здогадувалась, що угорці печуть один з найсмачніших макових завиванців. Такої ароматної начинки я ще не куштувала, ну і дріжджове тісто у ньому теж особливе: таке м'якеньке - м'якеньке і в унісон начинці надзвичайно ароматне. Апельсинова цедра, цукати і кориця роблять цю випічку дивовижною. Правда, в Угорщині маковий завиванець є різдвяним десертом. Але ніхто ж не забороняє пекти його й цілий рік (подумала я) і спекла ту смакоту. Якщо любите, щоб в завиванці було більше маку, ніж тіста, тоді готуйте подвійну порцію начинки. (Я подвійну порцію начинки не робила, бо мої домашні люблять крім начинки в завиванцях і тісто :-)) Усім бажаю смачного дня!
Для завиванця з маком і цукатами потрібно:
Таке м'яско запікає моя мама. Вдома ми його називаємо "домашня шиночка". Обожнюю мамині страви, бо вони не тільки смачнючі, а ще й прості, як у приготуванні, так і за складниками. Рецепт зовсім не вибагливий, а м'ясо виходить таке смачне, що я часто подаю його і гостям. Воно підходить і для холодної закуски, і в ролі другої гарячої страви, а ще завжди готую його "в дорогу" і даю дитині в школу (як канапку, разом зі скибочкою хліба). Пропоную рецепт-основу, до якої досить додати якісь нові спеції, і будете щоразу мати нову за смаком страву. Спробуйте :-)
Щоб запекти свинину в рукаві потрібно:
Тістечко "Картопля" - то така геніальна простота, яка полонила усіх солодкоїжок радянського і пост - радянського простору. У пекарнях воно рятувало залишки невикористаних бісквітів від викидання і перетворювало їх на справжній шедевр. Мушу сказати, у плані солодощів мені надзвичайно пощастило, бо маю бабусю, яка усе життя пропрацювала кондитером в одному з Тернопільських готелів (тому солодке в нашій хаті було завжди). Пам'ятаю, бабуся часто приймала участь в кондитерських конкурсах і привозила звідти всілякі новинки до того не бачені, пекла нам різні можливі й неможливі лігуміни, а я всеодно найбільше любила найпростішу (і для мене найсмачнішу) "Картоплю". Так той солодкий смак закарбувався в пам'яті, що ця любов, мабуть, назавжди :-) Готую цей десерт лише по бабусиному рецепту (а бабуся готувала по ГОСТу, як і усі інші солодощі в пекарні), тільки пропорції у мене в 10 разів менші: нас-солодкоїжок в домі троє, у бабусі ж порції були на цілий готель. Тістечка завжди вдаються, дуже легко і швидко готуються і ще швидше з'їдаються :-) Ніколи не додаю в начинку "Картопельки" какао, лише в посипку (просто, чомусь, запам'яталась бабусина фраза: "Де ти бачила картоплю, чорну всередині?"), то, звичайно, питання смаку і любителі шоколаду й какао можуть спокійнісінько додати його і в начинку. Смачного!
Щоб приготувати тістечка "Картопля" потрібно:
Вчора на кухні господарював наш тато :-) Як же я люблю, коли Роберто робить нам такі смачні сюрпризи. З його легкої руки звичні прості інгредієнти завжди перетворюються на щось дивовижне. Мені було доручено лише чистити і нарізати моркву, ну і насолоджуватись неймовірним ароматом, який заполонив усю кухню (мабуть, не тільки кухню - шлейф спецій дійшов і до наших сусідів, які відразу прийшли нас навідати :-)) так ми усі разом і повечеряли, добре, що пательня була здоровенна! Не люблю, коли курячі гомілки чи стегенця виходять "резиновими" і тому завжди їх кип'ячу перет тим, як тушкувати. У цій же страві вони чудово приготувались і без попереднього відварювання, м'ясо саме відставало від кісточки і просто тануло в роті... Роббі, який же ти в мене молодець, люблю тебе :-)))))
Для курки з овочами потрібно:
Ось таку незвичайну смачну баночку я придбала на передріздвяній ярмарці. Раніше й не здогадувалась про існування кардамонового сиропу, а то виявляється справжнє, надзвичайно ароматне чудо! Цей сироп здатен перетворити навіть найпростіший і найдешевший чай на справжній шедевр (я його додаю в напій замість цукру). Про каву з кардамоновим сиропом взагалі мовчу, бо то, мабуть, найсмачніша для мене кава. А ще цей сироп надає казкового аромату і смаку тортам, чудово доповнює млинці і вафлі, є основою для приготування глазурі для кексів і капкейків (потрібно лише додати його до цукрової пудри і гарно перемішати). Нажаль, придбаної баночки надовго мені не вистачило, але разом з сиропом був клаптик паперу з рецептом :-) Тепер готую його сама і зберігаю в холодильнику. Кажуть, що на Європу насувається холодний циклон, нехай ароматний чай з кардамоновим сиропом зігріє вас в морозяну погоду і приносить радість щодня :-) Смачного усім чаювання - кавування!
Для кардамонового сиропу потрібно:
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons