Мій чоловік ще з дитинства звик їсти лазанью в неділю на обід, а у мене та ж історія з нашими українськими варениками :-), тому, щоб всі залишились задоволені ми почергово через тиждень ці страви готуємо. Колись, тільки приїхавши до Італії, я думала, що лазанья обов'язково повинна бути з томатним соусом. Але то, як виявилось, лише один з варіантів цієї всесвітньо відомої страви. Не заперечуватиму, що класична лазанья смакота ще та, але є у неї менш відома "біла" родичка, яка також заслуговує на увагу. Томатний соус вже сам по собі багатий смаком і в поєднанні з іншими інгредієнтами, зазвичай, саме він грає головну роль у смаковій гамі. У білої лазаньї ж начинка виходить значно ніжніша. А ще такий варіант ощасливить нелюбителів помідорів і соусів з ними :-)
Для білої лазаньї потрібно:
Навіть не знаю, що я люблю в цьому хлібі більше: його дивовижний аромат, неповторний смак, ніжну м'яку текстуру чи його красивий вигляд - просто в ньому усе так гармонійно поєдналось, а інгредієнти ідеально доповнюють і збагачують один одного. Він наче увібрав в себе частинку Італії, з її соковитими, нагрітими щедрим сонцем і обвіяними легким середземноморським вітром помідорами, пахучими оливками, пікантною паприкою і ароматною цибулею (а її тут є понід 20 різних видів, і то лише на півдні країни!). А ще цей хліб несе в собі історію багатьох десятиліть... тітка мого чоловіка (яка розміняла вже восьмий десяток) любить розповідати, як колись її бабуся пекла цей хлібчик, а вона, маленькою, їй допомагала. Власне, тітка й навчила мене пекти цю смакоту:-) Обожнюю рецепти, які передаються з покоління в покоління, бо в них є своя, нічим не зламана багата душа...
За декілька днів Різдво :-) Мені пощастило святкувати його щороку двічі: спочатку святкуємо католицьке з усіма італійськими традиціями, а потім наше: зі Святою вечерею, 12-ма пісними стравами і різноманітними непісними смаколиками на наступний день. Обов'язково печу калачик, бо без нього не уявляю собі Різдво. Бабуся завжди пекла той солодкий хлібчик у формі коси, щедро посипала маком, ставила біля нього свічечку і не дозволяла чіпати, доки не настане Різдво (калач печеться на молоці і яйцях, тому під час Святої вечері його не їли). Бабуся розповідала, що в дитинстві вона завжди перед Різдвом носила калач, кутю і свячену воду своїм хрещеним батькам. Шкода, що тепер такі хороші традиції втрачаються. От і я, маючи найкращу в світі хрещену маму, ніколи не носила їй калач на Різдво... виправлюсь - як тільки приїду до Тернополя на Різдво, напечу калачів і обов'язково віднесу :-) А поки тут в Римі понесемо нашим італійським кумам українські різдвяні калачики - вони ж ніколи ще такої смакоти не їли! Усім бажаю веселих свят, затишку в домі і миру в душі.
Для різдвяного калача потрібно:
Не знаю, як у вас, а в нашій сім'ї пляцки завжди були невід'ємною частиною свят. Різдво чи Великдень без них, то як зима без снігу :-) Бабуся завжди пекла цілу гору різних перекладанців, які були не тільки смачнючими, а ще й надзвичайно красивими з багатьма слоями коржів і кремів різного типу. Пам'ятаю наш "передсвятковий марафон з обміну рецептами": з наближенням свят бабуся "сідала" на телефон з клаптиком паперу, ручкою і обмінювалась переписами перекладанців зі своїми коліжанками. Потім ті всі клаптики давали мені для виконання дуже важливої і відповідальної місії - переписати нові рецепти з клаптиків паперу в бабусин кулінарних зошит :-) Ото я сиділа, переписувала і в думках собі уявляла смак тих солодких шедеврів... Завжди захоплювалась силі витримки бабусі, яка за один день могла намісити десятки різних видів тіста, приготувати вдвічі більше смачнючих солодких кремів, те все понапікати, перекласти і після того всього ще й голубців накрутити! Я, нажаль, до того діла дуже лінива... тому пляцки печу дуже рідко і найчастіше обираю ті, де усі слої викладаються один на один, а потім разом випікаються :-) Щороку, вже традиційно печу на свята "Ліниву вишиванку": смачний - пресмачний пиріг - пляцок з вишневою начинкою, верх якого прикрашає рожева вишнева хмаринка з киселю. Швидко, легко, смачно і святково :-)
пʼятниця, 29 грудня 2017 р.
Свинина, тушкована в білому вині (Arista di maiale al vino bianco)
Тітка мого чоловіка зазвичай запікає величезний шматок свинини або телятини, щедро поливаючи його вином. Без сумніву, виходить надзвичайно смачно. Але для себе я спростила приготування цієї страви - великий шматок м'яса коштує чимало і його приготування займає багато часу, а мені хотілось такої ж смакоти, але швидко і за менші гроші :-) Тому готую свинину у вині за "спрощеною схемою" :-) Скибочки свинини виходять дуже ніжні, з цікавим винним присмаком, а під час їх тушкування (яке займає зовсім мало часу) на дні пательні утворюється смачнючий густий соус. Цю страву можна спокійно давати і дітям, адже алкоголь з вина повністю випаровується під час приготування. Спробуйте :-)
Щоб приготувати свинину у білому вині потрібно:
В Італії різдвяні святкування розпочались ще в неділю (і в нашій сім'ї будуть продовжуватись аж до українського Водохреща :-)) Свята вечеря перед католицьким Різдвом у нас традиційно проходить вдома, а на різдвяний обід цього року ми ходили до наших кумів, а то значить, що стіл гнувся від різноманітних смаколиків, приготованих нашим кумом Паскуале. Було стільки всього для мене нового, що буду ще довго описувати усі рецепти :-) Сьогодні ж поділюсь стравою, яка мені настільки сподобалась, що сьогодні я приготувала подвійну порцію і спішу поділитись рецептом. Ніжний террин з курячого м'яса з оливками, мигдалем і шматочками шинки першим "зник" зі святкового столу і то зовсім не дивно, адже він ще та смакота! Усім любителям паштетів, запіканок і м'ясних хлібців присвячується :-)
Щоб приготувати террин потрібно:
Уже традиційно щороку дарую друзям пакуночки з домашніми солодощами на Різдво. Цього року вирішила презентувати своє улюблене вівсяно - шоколадне печиво, от сиділа й думала, як би то його оригінально загорнути, аж тут ідея прийшла сама :-) В одній з телепередач розповідали, що цього року модно дарувати усе в баночках. От і я, щоб не відставати від моди, вирішила подарувати друзям не банальне (хоч і дуже апетитне) печиво в торбинці, а таку-собі смачну солодку баночку :-) Вся "сіль" полягає в тому, що інгредієнти, необхідні для приготування печеньок викладаються слоями в баночку. Виходить не тільки оригінальний і смачний, а ще й дуже красивий подаруночок. Здивуйте своїх рідних і друзів :-)
Для вівсяно - шоколадного печива потрібно:
середа, 20 грудня 2017 р.
Паштет з курячого м'яса і маскарпоне (Crema di pollo e mascarpone)
Герой одного з моїх улюблених новорічних фільмів традиційно ходив до бані перед новим роком... в нашої сім'ї є теж одна новорічна традиція - ми щороку незмінно зустрічаємо новий рік з усіма сусідами з нашого поверху :-) Компанія збирається чималенька, за кілька тижнів наперед складаємо меню, а потім ділимо хто і що має готувати. На минулих вихідних прийшов до нас сусід Паскуале з листочком, ручкою і цілою купою смачних ідей. Одну з його ідей я в неділю й приготувала - оригінальний, ніжний і дуже апетитний курячий паштет з маскарпоне! Вийшла чудова намазка для канапок, а моя дитина взагалі повна радості їла паштет ложками без хліба :-) Декілька інгредієнтів, зовсім трішки часу, блендер під рукою і будете мати смачну закуску для гостей :-)
Щороку печу класичний німецький різдвяний штоллен і до минулої середи вважала саме його верхом досконалості. Аж тут в середу до чоловіка на роботу приїхала німецька делегація. А, оскільки, час зараз передсвятковий, то вони привезли з собою різні типові німецькі різдвяні смаколики. І треба ж було мені саме в той день випадково (або й не зовсім -)) зайти до Роберто на роботу. Саме тоді я відкрила для себе це чудо - мигдально - сирний штоллен з шоколадною начинкою! Оооо, як каже моя сусідка, то було "щось з чимось", звідки ж мені було знати, що окрім класичного варіанту, німці випікають стільки інших дивовижних штолленів! Ну я була б не я, якби не випитала рецепт :-) Виявляється, цей варіант печеться на сирно-мигдальному тісті без дріжджів і настоювати його потрібно всього одну ніч, а не два тижні (як у випадку з класичним штолленом). От тільки тепер у мене проблема: як з усією тою святковою смакотою (яку неможливо оминути) після Різдва і Нового року в двері влізти :-) Нічого, буду боком заходити :-))))))
Для штоллена з шоколадною начинкою потрібно:
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons