четвер, 21 вересня 2017 р.
Макарони з соусом з болгарського перцю і баклажанів (Pasta con crema di peperoni e melanzane)
Якось, по дорозі на роботу, мій чоловік випадково запримітив місцеву фруктово - овочеву ярмарку. Туди час від часу тутешні фермери і городники звозять свою продукцію. От і повіз мене Роберто туди "на розвідку" :-) Скільки ж там всього цікавого і для Італії рідкісного! Там і буряки ще з гичкою (для Риму то рідкість, бо найчастіше продають вже варені і почищені буряки у вакуумній упаковці), і румбамбар, і редька, і хрін - як до мами на город потрапила :-) Єдина незручність - купувати потрібно цілим ящиком. Так минулих вихідний ми й повернулись додому з ящиком баклажанів, болгарського перцю і помідорів. Закрутки в нашій сім'ї завжди робить моя мама, я ж більше "виступаю" по соусах, які потім порційно заморожую в морозилці. Думали ми, що б то такого приготувати з наших овочевих покупок, а потім Роберто згадав про соус, який йому в дитинстві готувала його бабуся Амалія. Яка ж то смакота вийшла, до того ж смак нагадує мені мою улюблену баклажанну ікру. Добре, що морозилка велика, бо з куплених овочів у нас вийшло майже 60 порцій соусу - тепер, як каже Роберто, з голоду не помремо :-) Смачного!
Для соусу потрібно:
Як же я люблю рогалики... всякі: дріжджові, пісочні, з начинкою і без, солоні, солодкі. А ще жити не можу без сухофруктів! Завжди тримаю вдома запаси чорносливу і кураги. От і вчора так захотілось чогось солодкого з сухофрукатами. Як завжди за рецептом "полізла" до своєї "кулінарної Біблії" - бабусиного записника. Там і знайшла цю смакоту - пісочні рогалики від пані Аліни. Пані Аліна - полячка, з якою колись товаришувала бабуся. Вони з бабусею часто їздили одна до одної в гості і обмінювались не лише подарунками, а й рецептами. Ще з дитинства обожнюю польську випічку. Сьогодні мої хлопці питимуть чай з польськими рогаликами :-) Усім смачного!
Для пісочних рогаликів потрібно:
Що буде, якщо українська теща з італійським зятем почнуть разом куховарити? В нашому випадку вийшли надзвичайно апетитні пельмені :-) Роберто місив тісто за родинним італійським рецептом, мама ж приготувала традиційну "нашу" начинку. То було настільки смачно, що словами не описати! Вийшли такі - собі "міжнародні" пельмені, які ми смакували з топленим маслом. Buon appetito і смачного :-)
Для пельменів по-італійськи потрібно:
Минулого понеділка в нашій сім'ї сталась дуже радісна подія - в нас народився ще один синочок, Джуліано :-) Тепер на кухні я не такий частий гість, як раніше. Зате до нас в гості приїхала моя мама і щодня готує нам щось смачненьке. На замовлення чоловіка сьогодні на обід в нас свинні реберця з картоплею, запечені в рукаві. Смакотааааааа.... завдяки рукаву м'ясо виходить надзвичайно ніжне і соковите, а картопля вбирає смак спецій і реберець. До повної радості мого чоловіка Роберто, мама ще привезла з України живе пиво, яке склало ідеальну компанію реберцям! Таки мама є мама - в її руках будь-яка страва перетворюється на шедевр :-) Усім смачного!
Щоб приготувати реберця з картоплею в рукаві потрібно:
Якось зібралась я пекти свій улюблений пісочний пиріг з яблуками, вже й яблука почистила, і тільки потім побачила, що масла в мене залишилось десь грам 50 :-( В магазин за одним лиш маслом та ще й в сильну обідню спеку йти зовсім не було бажання, тож я почала діяти за принципом "лінивий завжди щось придумає" і, порившись у своїх кулінарних записниках, знайшла рецепт цієї галети на сирному тісті :-) Верх галети посипається хрумким штрейзелем (для якого якраз вистачило моїх 50г масла - краще і не придумаєш!) Пізніше, смакуючи вже готовий пиріг, я подумки тішилась, що масло закінчилось, бо сирне тісто виявилось дуже смачним і ніжним! Та й працювати з ним так легко, а яблучна начинка з ароматом кориці робить цю галету неповторною. Умммм.... одним шматочком тут ніяк не обійтись... Усім любителям яблук раджу спробувати :-)
Такий смачнючий десерт мама і бабуся готували мені в дитинстві. І, чомусь, в багатьох солодка рисова запіканка асоціюється саме з іжею для дітей (може тому, що її часто готували в дитячих садочках...). Але смаколик, яким сьогодні поділюсь - зовсім інша історія. Запіканка виходить настільки ніжна і ароматна, що її можна подавати і в якості пирога або десерту гостям, особливо в компанії з солодкими збитими вершками :-) Кориця, лимонна цедра і ванілін просто казково поєднуються, яблука і морква додають соковитості, а родзинки - солодких ноток. Навіть брат мого чоловіка, який терпіти не може рис і будь - які страви з ним, цей десерт смакує з величезним задоволенням! Спробуйте і потіште своїх рідних :-)
Для солодкої запіканки з рису потрібно:
Дуже люблю сливи і не має значення жовті вони, чи сині - головне, щоб були солодкі :-) А ще дуже люблю густий сливовий джем. З ним потім такі смачні пироги і пиріжки виходять! Щоліта готую запаси свого домашнього сливового повидла за цим рецептом. Процес приготування надзвичайно простий і швидкий, а кориця, кардамон і ванілін надають неповторного смаку і аромату. Ще одним "плюсом" такого повидла є відсутність у ньому різних загущувачів і желфіксів, завдяки натуральному пектину, що вже є у сливах, варення само по собі виходить дуже густе. Одним словом - СМАКОТАААААААА :-)
Для сливового джему потрібно:
Цей яблучний пиріг найлегший і найшвидший в приготуванні з усіх мені відомих. І, мабуть, один з найсмачніших. Оскільки, готується він на готовому листковому тісті, то й замішувати нічого не потрібно, а для крему - заливки досить лиш гарно перемішати усі інгредієнти. Верх пирога заливається прозорим желе, що робить цей десерт ще вишуканішим і смачнішим! Як кажуть, усе геніальне - просто :-) Цю смакоту можна подавати і як торт, адже в ньому є все: і крем, і фрукти, особливо влітку, коли хочеться, щоб десерт був легкий, але й з кремом :-) Смачного!
понеділок, 31 липня 2017 р.
Квасоля - шпарагівка по сіцилійськи (Fagiolini con pomodoro e muddica)
Страви з квасолею - шпарагівкою готую принаймі один раз на тиждень - просто мої хлопці дуже її люблять в будь - якому вигляді: мариновану, варену з лимонним соком, як начинку до пирога... Сьогодні на обід в нас була шпарагівка по - сіцилійськи. Колись давно чоловікова тітка навчила мене готувати по цьому рецепту (який дістався їй у спадщину від її свекрухи - корінної сіцилійки). Страва проста на перший погляд, але, насправді, таку квасольку можна з гордістю подавати на стіл і гостям - вона підійде в ролі теплої закуски або доповнення до другої страви. Смачно і корисно, спробуйте :-)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons