Таку паску щороку пече моя бабуся. Цей рецепт в нашій сім'ї вже давно став сімейною реліквією: рецепт передався ще від моєї прапрабабусі. І пасочка виходить настільки смачна і пухка, що ми от вже скільки поколінь рецепту не міняємо. Ще з дитинства пам'ятаю весь бабусин ''ритуал'': паски вона завжди пече в Чистий четвер, на кухні закриваються вікна і двері (щоб не дай Боже тісто не протягнуло), перед замішуванням тіста бабуся молиться, миє руки і аж потім приступає до самого процесу. А ще, бабуся любить повторювати, що для вдалих пасочок потрібно три речі: борошно вищого сорту, живі дріжджі і добро в серці :-) Коли ж пасочки готові, вже за нашою сімейною традицією, ми їх складаємо на столі, накриваємо чистою скатертиною і закриваємо двері. Шуміти бабуся не дозволяє, бо паски ''сплять'' до Великодня! Ох, як же мені малій завжди хотілось відірвати хоч маленький шматочок того солодкого хлібчика і з'їсти крадькома ще до Великодня, але бабусине пильне око завжди було на сторожі :-) Зате, пасочки з кожним днем ставали ще смачнішими!
Мати таку сім'ю солодкоїжок, як моя - значить завжди шукати нові ''солодкі'' рецепти. Ось недавно приніс мій чоловік з роботи шматочок чізкейка. І то такого смачного і незвичайного, що ми думали - гадали з чого ж то він приготований, а загадка залишалась загадкою. На наступний день Роберто таки випросив рецепт в колеги, що ту смакоту готувала. Виявилось, що чізкейк був з маскарпоне :-) І рецепт досить простий, зате торт виходить, як каже Роберто ''ефектний''. Радо поділюсь процесом приготування зі всіма любителями солоденького :-)
середа, 8 березня 2017 р.
Рибне філе на картопляній подушці (Filetti di pesce al forno con patate)
Я з величезним задоволенням випікаю пироги, готую м'ясні і овочеві страви, мішу тісто. А от з рибою в мене якось не склалось: обожнюю їсти рибні страви, та не люблю їх готувати. Але тут мені дуже пощастило з чоловіком :-) Роберто з ранку до вечора готував би саме рибу і морепродукти! Завжди приносить якісь нові рецепти і з ними експериментує, ну а я ж, звичайно, йому не бороню. Тим більше, що з кухні він кожного разу виносить справжню смакоту :-) Поділюсь з вами рецептом нашої вчорашньої вечері - рибне філе, запечене на картопляній подушці. Страва дуже ніжна, легка (що чудово підійде для вечері) і смачна. Готується швидко і чудово підходить для посту. Всім любителям рибки раджу приготувати :-)
Мабуть, в кожного з нас в дитинстві був справжній сердечний друг... Для мене таким другом був мій дідусь Петро. Разом ми співали нашу улюблену пісню про козака, який любив пироги з сиром більше, за свою дівчину; ходили до лунапарку, збирали гриби і підсніжники в лісі, знімали колорадських жуків з бараболі, а ще я обожнювала ходити з дідусем на роботу - він працював завскладом на базі, де зберігали іграшки і цукерки (для мене то був справжній рай!). Будь-яка буденна справа з дідусем перетворювалась на свято. А ще нас поєднувала любов до киселиці :-) Бабуся часто нам її варила, поки ми з дідусем щось ''витворяли'', а потім ми всі разом смакували цим корисним десертом (бабуся казала, що він додасть нам сили). Ми з дідусем навіть віршик склали про киселицю (досі його дослівно пам'ятаю):
Наварили ми ''здоров'я''
Зараз стигне на вікні
Будем разо смакувати
І дорослі, і малі
Не страшна й хурделиця,
Коли є киселиця!
Скільки часу пройшло...Ех, як тільки винайдуть машину часу, обов'язково повернусь в дитинство, стану маленькою і знову буду смакувати киселицю з дідусем.
Для киселиці потрібно:
Дуже люблю експериментувати на кухні (в спокійній обстановці), але одного разу чоловік прийшов з роботи разом зі співробітником, ну і, звичайно ж, мене забув попередити. В мене рідко таке буває, що не знайдеться якогось ''заниканого в шухляді'' печива до чаю. А от того дня якраз ніякої випічки вдома не виявилось. Зате залежався в холодильнику такий геніальний винахід, як готове листкове тісто, а ще були яблука. Так і з'явився рецепт цих коржиків. Тепер він мене завжди виручає, коли потрібно швидко приготувати якийсь десерт з підручних інгредієнтів. Готуються тістечка настільки швидко, що я їх називаю навіть не ''гості на порозі'', а ''гості вже в хаті''. Потрібно лише 4 інгредієнти і зовсім трішки часу, а потім готуйте чай і смакуйте :-)
Для яблучних слойок потрібно:
четвер, 23 лютого 2017 р.
Домашні булочки для гамбургерів (Homemade hamburger buns)
Мої хлопці (як і я :-))))) дуже люблять гамбургери. Але, маючи мене - страшного противника різних фастфудів і готових котлет, вони вже звикли, що гамбургери, картоплю фрі, мілкшейки і наггетси ми готуємо завжди самі вдома. Слава Богу, мої ''гурмани'' ще ні разу не заперечували, а навпаки з задоволенням наминають всі мої домашні булки з котлетами. Я ж від того тільки рада, бо знаю як і з чого те все приготоване. Єдине, як кажуть мої хлопці, не вистачає нам корови на балконі - тоді б і мілкшейки були зі справжнього домашнього молока :-)))))) Сьогодні з радістю поділюсь своїм улюбленим рецептом булочок для гамбургерів. Готувати їх одне задоволення, а виходять булочки дуже м'які і апетитні. Потіште себе і своїх рідних :-) До речі, булочки можна заморозити, а потім розморозити і розігріти - вони стануть, як щойноспечені.
Щоб спекти домашні булочки для гамбургерів потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Тітка Джакоміна для мене, як друга свекруха. Оскільки всі родичі мого чоловіка живуть на півдні Італії в місті Барі, в Римі з італійських ''рідних'' в нас тільки сестра мого свекра. Вона мене й навчала азів італійської кулінарії, коли я тільки приїхала до цієї сонячної країни. А повчитись у тітки Джакоміни є чому: вона до пенсії працювала кухарем в одному з місцевих ресторанів. Лазанья була одним з моїх перших ''кулінарних здобутків'' :-) Відтак, інших рецептів цієї смакоти не шукала і вже ось скільки років готую по рецепту тітки Джакоміни. До речі, рецепт дуже простий і не вимагає тисячі різних інгредієнтів. Спробуйте :-)
Для класичної лазаньї потрібно:
вівторок, 14 лютого 2017 р.
Мигдальне печиво з білим шоколадом (Biscotti al cioccolato bianco)
Приїхали до нас в гості двоє друзів дитинства мого чоловіка (так склалось, що усі вони з міста Барі, але лише Джанні залишився в рідному місті, мій Роберто переїхав до Риму, а Нікола ще далі - до Мілану). Так і зустрічаються вони тепер лиш час від часу в гостях у одного з трьох. Цього разу приймали ми :-) Як то гарно зустріти давніх друзів, згадати цікаві пригоди з дитинства... А ще в нас вже давно склалась така-собі ''неписана'' традиція - коли хлопці їдути до нас, чи ми до них, дружина кожного готує якісь домашні солодощі (потім разом те все їмо з кавою). На цей раз Нікола привіз просто неперевершене мигдальне печиво зі шматочками білого шоколаду. Звичайно, воно першим зникло зі столу! Моя сім'я вимагала ще тих смаколиків, тож вчора ми напекли аж дві порції. Рецептом радо поділюсь зі всіма вами :-)
Коли чую фразу ''картопляне пюре'' відразу згадую свою свекруху. Справа в тому, що до кулінарії в неї немає особливої пристрасті. Але вона просто обожнює готувати картопляне пюре! От наварить здоровенну порцію, а потім намагається його ''прилаштувати'' в закуски, перші - другі страви і навіть в десерти! Виходить таке - собі безвідходне виробництво. (До речі, солодкий картопляний пиріг в неї виходить просто надзвичайний, обов'язково незабаром поділюсь рецептом). Але сьогодні мова не про десерти :-) Видно, під впливом свекрухи, ''переборщила'' минулого тижня і я з картопляним пюре, всього ми не подужали на обід, тому вирішила спекти картопляний кіш по рецепту моєї свекрухи. Смакота! Ситно, смачно і дуже легко.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons