''Багато-багато років тому в далекій Мексиці жила одна бідна дівчинка Пепіта. В різдвяну ніч місцеві жителі традиційно несли щедрі дари для дитятка Ісуса. Пепіта ж молилась навколішки і плакала щирими сльозами: ''Господи, допоможи мені. Я так хочу подарувати щось Ісусикові в Його День народження, але нічогісінько не маю...'' Аж раптом казкове світло осяяло кімнату дівчинки, дивовижні небесні дзвоники заграли мільйонами чудесних нот і Пепіта побачила свого Ангела - охоронця: ''Не плач, дитинко. Ісус знає, як ти Його любиш. Я тобі допоможу, піди і нарви гілочок, що ростуть при дорозі''. Пепіта послухала ангела і невдовзі вернулась з оберемком зелених гілочок. Цілковито довірившись ангелу, дівчинка віднесла гілочки до церкви і поклала їх біля вівтаря. А потім сталось диво - дивне: гілочки перетворились на прекрасні червоні квіти. Відтоді в Мексиці їх називають Квітами Святої ночі. Згодом Різдвяна зірка стала рослиною - символом Різдва по всьому світу і усім нагадує, що найважливішим подарунком для Ісуса - дитятка є любов...'' - таку розповідь щоразу в переддень Різдва моїй свекрусі і її братам та сестрам розповідав тато. То була їх така мила тепла сімейна традиція. А потім вони неодмінно бігли на кухню пекти разом з мамою різдвяний кекс. І не один, а багато різдвяних кексів, щоб потім віднести їх до церкви і пригостити тих, хто не може дозволити собі святкових смаколиків. І знаєте, зігрітий добром і любов'ю до ближнього кекс ставав ще смачнішим! Нехай різдвяне диво зігріє ваші серця, принесе мир у ваші домівки, а радість і віра в добро ніколи вас не покидає. Смачних свят :-)

Окремо перемішайте борошно з ваніліном, корицею, розпушувачем, какао і тертою апельсиновою цедрою

Знову перемішайте все до однорідного стану, перелийте тісто у форму (змащену маслом і присипану борошном) і випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою)

Веселих свят Вам і всій Вашій родині, миру і тепла в душі, домашнього затишку і дзвінкої коляди!

А я до вас з Жирафом :-) З солодким, апельсиново - ароматним і дуже красивим :-) Якось побачила в одній з італійських кулінарних передач те чудо і воно ходило за мною декілька днів. Ідея такого незвичайного на вигляд кексу належить італійці Наталії  Каттелані (Natalia Cattelani) ''мамі'' багатьох цікавих і дуже апетитних рецептів). Власне, мене привабила оригінальна і водночас така проста техніка приготування смаколика, тож я вирішила застосувати її до свого роками випробуваного рецепта і надати йому нового кольорового вигляду :-) Вся ''арифметика'' полягає в тому, що тісто ділиться на дві частини: білкову і з жовтків, до яких додаються однакові інгредієнти, потім слої тіста слід почергово викласти у форму, розділивши їх какао. Малюнок на кексі щоразу виходить новим, в залежності від того як ''ляже'' тісто - то такий несподіваний і завжди приємно дивуючий сюрприз :-)

Додайте 80г борошна, ванілін, 50г крохмалю, 50г олії, 60г молока і 8г розпушувача для тіста

Додайте 80г борошна, 50г крохмалю, 50г олії, 70г молока, 8г розпушувача, куркуму і апельсинову цедру або есенцію

Форму для кекса змастіть маслом а посипте борошном. На дно поладіть половину білого тіста (того, що з білків)

Випікайте 50 - 60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою). Готовому кексу дайте повністю вистигнути і смакуйте :)

До кави в мене ''періодична'' любов :-) От якось так дивно: то я її люблю і пила б по декілька разів на день, а потім раптом навіть на запах її не переношу. Такий в мене ''бзік'' непояснимий :-) Але то не про десерти, торти і випічку, до яких входить кава, такі солодощі я завжди їм з превеликим задоволенням :-) Вчора гортала свій кулінарний зошит і згадала про кавовий кекс. Колись давно сусідка мене ним пригостила і він впевнено ''прижився'' на моїй кухні. В нього такий приємний насичений і водночас ледь вловимий шоколадно-кавовий смак, що навіть мій чоловік (який майже байдужий до солодощів, а тим більше до кави) смакував ним з задоволенням :-) Смачного вам кавування в хорошій компанії!

Для кекса з кавою потрібно:

Сюди ж додайте борошно, розпушувач, какао і каву з водою. Гарно усе перемішайте