Вчора ''гуляючи'' просторами інтернету натрапила на фото шоколадного пирога з сирними кульками і відразу згадалась мені мода на ту цікаву випічку: декілька років тому, мабуть, якщо не всі, то принаймі кожна третя господиня мала ''свій'' рецепт такого пирога і неодмінно тішила ним своїх рідних і гостей. Хтось до тіста додавав окріп, в когось воно було на геніальному кефірі, мені ж найсмачніший баусин рецепт, перевірений роками і моїм дитинством :-) В нас вдома те ''чудо'' було дуже популярним і бабуся часто пекла його до чаю. Ми навіть замість торта на свята деколи пекли цей пиріг - в ньому ж є всі ''атрибути'' справжнього торта: бісквітне тісто і сирний крем, а потім прикрашали його збитими вершками і свіжими полуничками 🍓 І от вчора той солодкий витвір мистецтва знову нагадав мені про себе, ні... не просто нагадав, а змусив мене його спекти, бо його смак і аромат просто переслідували мене цілісінький день і не давали спокою. Лиш я вирішила надати йому нового вигляду і спекла його в круглій формі для кекса - вийшло дуже цікаво. Мої хлопці ''охрестили'' десерт ''Шоколадним кексом з сирним серцем''. Звичайно ж, ніхто не боронить пекти пиріг і в класичній круглій тортівниці - на смак форма не впливає: такий десерт чудово смакує круглим, квадратним, трикутнім і навіть шистикутнім :-) Готовий пиріг неодмінно залиште повністю вистигнути, а якщо вистачить терпіння - покладіть його ще до холодильника на годинку, тоді начинка стане ідеальною.

І гарно все перемішайте (з рікотти начинка вийде досить рідка, а з домашнього сиру значно густіша - можна мокрими руками зробити сирні кульки)

Тепер час взятись за приготування тіста: збийте яйця з цукром

Досипте какао, борошно і розпушувач. Гарно перемішайте до однорідного стану без грудочок

Форму для пирога або кекса змастіть маслом і присипте борошном. На дно форми викладіть половину тіста

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність неодмінно перевірте зубочисткою). Потім дайте пирогу повністю вистигнути - тоді начинка набуде своєї ідеальної консистенції. Смачного :-)

Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)

Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)

За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки

Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

Я ніколи не довіряю рецептам з інструкцій до різних кухонних гаджетів. Чомусь, після декількох невдалих спроб щось по них приготувати, в мене склалась думка, що ті рецепти пишуть, аби лиш щось написати та й все. Тож найчастіше такі переписи я модифікую на свій лад і додаю те, чого на мій смак не вистачає, забираючи зайве. На диво, історія склалась зовсім по-іншому з рецептом морквяного торта :-) Його я знайшла саме в інструкції до моєї мультиварки. Правда, там він був кексом з надто великим вмістом соди, що псувала весь смак і ''не моєю'' пропорцією спецій. Але співвідношення основних інгредієнтів було просто ідеальним. Обожнюю морквяні торти з сирним кремом, хоча то питання особистого смаку, чудово буде смакувати і з маскарпоне з вершками, і з масляною начинкою (якщо до масла додати ще трішки вареного згущеного молока буде взагалі смакота!) Приготуйте горнятко ароматного чаю чи кави , візьміть шматочок морквяного пирога з казковими спеціями і свято вам гарантоване :-) Принаймі, свято смаку - точно!

Перемішайте борошно з розпушувачем, содою, ваніліном, корицею, гвоздикою, сіллю і імбиром

Дно і стінки чаші мультиварки (або звичайної тортівниці, якщо печете в звичайній духовці) змастіть маслом. На дно покладіть пекарський папір

Кожен з трьох коржів полийте сиропом і перемастіть кремом. Завжди посипаю готовий торт подрібненим мигдалем, він додає смаку довершеності. Дайте торту настоятись в холодильнику мінімум 3 години і смакуйте :-)

Ще одного сирничка вам до чаю :-) На цей раз він по-літньому свіжий, фруктовий, яскравий (як смаком, так і своїм виглядом) і смачнюююючий! Рецепт минулого року десь надибав мій чоловік, але надибав запізно, коли пора свіжих соковитих персиків вже закінчилась, тож я чекала майже рік, щоб його спробувати. До речі, пекти його, звісно, можна і з консервованими персиками, але то не те... Свіжі персики мають особливий аромат і консистенція в них інша :-) А ще, змінюючи варення в начинці, щоразу будете мати нову смакову картину 😍

Сюди ж додайте топлене охолоджене масло, яйце і молоко. Замісіть тісто, що тримається купки, 2/3 тіста покладіть в холодильник, а 1/3 в морозилку на 30хв

Тепер черга приготувати карамелізовані персики: почистіть їх і наріжте середніми кубиками, покладіть до пательні разом з цукром і лимонним соком

Для сирної начинки покладіть разом сир або рікотту, яйце, крохмаль, цукор, лимонну цедру і корицю

Карамелізовані персики процідіть і викладіть їх на сирну начинку (сироп, що залишився після приготування персиків чудово підходить в ролі підсолоджувача до чаю)

Випікайте пиріг 50-60хв при 180С. Потім дайте йому вистигнути і залиште ще в холодильнику на 1-2год, а ще краще на ніч. Накраще він смакує холодним :-)