В мого чоловіка іноді (та ні, таки досить часто) з'являються геніальні кулінарні ідеї. І, якщо вже якась думка прийде йому в голову, то діє на нього дуже нав'язливо і він не заспокоїться, поки не втілить свій смачний замисел у життя :-) Так було з цією фокаччею. Роберто вирішив до мінімуму звести кількість дріжджів і до максимуму збільшити час бродіння тіста, до того ж те бродіння мало відбуватись неодмінно в холодильнику. Два тижні одну з полиць нашого холодильника займала величезна 5 літрова каструля з тістом, яке ніяк не давало того бажаного омріяного результату :-) Я б вже давно покинула те діло, але нащастя Роберто більш настирливий і таки вивів свою ''секретну формулу'' :-) Ну не таку вже й секретну, бо я вам зараз все покроково опишу і розкажу, щоб і ви й ваші рідні могли посмакувати таким чудом з бульбашками. Саме ті бульбашки роблять середину фокаччі неперевершеною, такою повітряною і водночас сильною.

У велику глибоку посудину (в мене каструля на 5л) покладіть разом борошно і дріжджі з водою

Затягніть верх каструлі харчовою плівкою і залиште в холодильнику на найнижчій полиці на 24 - 48 годин (якщо температура у вашому холодильнику вища 4С, тоді достатньо 24години, якщо 4С або нижче, тоді потрібно 48годин)

В холодильнику дріжджі хоч і повільно, всеодно активізуються. Нам, власне, і не потрібне швидке бродіння. На поверхні тіста будуть бульбашки

Після 24 або 48 годин дістаньте тістечко з холодильника і легенько його обімніть руками, змащеними в олії (місити потрібно так: загортаючи краї тіста досередини, легенько піднімайте край тіста і ведіть його до середини каструлі (таким чином тісто набере ще більше повітря, а повітря - це бульбашки у майбутній фокаччі)- тісто досить липке, але в жодному разі не досипайте борошна). Потім залиште тісто на 2 години в теплому місці

Через 2 години знову легенько обімніть тісто руками і перекладіть його у форму, змащену олією. Поверхню тіста легенько скропіть олією і нехай постоїть ще 2 години в теплому місці

Тепер намочіть руки в олії і примніть легенько тісто (це мій улюблений момент - коли приминаєте тісто, на ньому з'являються бульбашки, великі і маленькі, як у казці :-) Сильно і довго м'яти не потрібно, лиш розприділіть тісто по усій формі. Скропіть верх ще раз трішки олією і посипте щіпкою солі

Духовку добре розігрійте до 250С. Випікайте фокаччу перші 8хв на найнижчій висоті духовки, а потім ще 8хв в середньому відділенні. Готову фокаччу дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком (залиште так на 5хв). Смачного :-)

Коли печемо вдома піцу (а таке явище на нашій кухні відбувається щосуботи :-)), приготування соусу довіряю своєму чоловікові - він має своє "ноу-хау" щодо "покращення мого домашнього томатного соусу і доведення його до ідеального соусу для піци" - цитую Робертові слова :-) І справді, його "покращений" соус робить піцу просто чудесною, надає їй багатшого і виразнішого смаку, а скільки радості споглядати той процес, коли чоловік чаклує на кухні, озброївшись здоровенною дерев'яною ложкою, перемішує булькаючий соус, досипаючи до нього свої секретні інгредієнти, які наповнюють всю хату неймовірним ароматом!Спробуйте, такої піци ви ще не їли :-)

Зубки часнику розріжте повздовж навпіл і легенько підсмажте їх з обох сторін в олії (потім часник витягніть з пательні)

До олії, в якій смажився часник додайте томатний соус, вино, цукор, сіль, трави, спеції і  пармезан

Готуйте на середньому вогні (час від часу помішуючи) приблизно 5 - 6 хвилин до загустіння (за цей час також випарується алкоголь з вина, а в соусі залишиться лиш приємний винний смак)

А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.

Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):

Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії

Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)

Мати вдома місячне немовлятко - величезна радість! Так і хочеться постійно його тримати на руках і милуватись таким маленьким чудом. Але апетит в моїх хлопців (чоловіка і старшого синочка) ніхто не відміняв :-) Готувати щось вишукане і "часозаймаюче" для мене тепер справжня розкіш, тому усі швидкі рецепти зараз в мене на вагу золота :-) Вчора мій першокласник Алессіо після школи ходив на танці, а потім суперголодний повернувся додому і почав просити піцу. І не будь - яку куплену, а домашню. Добре, що в мене на такий випадок є один "чарівний" рецепт піци без дріжджів, яку досить замісити і можна відразу пекти, не чекаючи годинами, поки тісто підросте. Тісто виходить тоненьке і дуже смачне, схвалено нашим татом - італійцем (який зазвичай признає лише класичну дріжджову піцу). На замішування потрібно не більше 5 хвилин. Спробуйте :-)

Якщо ж ваша душа бажає класичної дріжджової піци рецепт тут

В суботу ходили ми на перше причастя до донечки наших кумів. Після церкви святкування перейшло до затишного ресторану на березі озера. Скільки ж там було смакоти!!! Мені б вистачило одних закусок, а після них ще були 2 перші страви, 2 другі і десерти, десерти :-))))) Мабуть, почну з закусок - серед різних срав на столі красувалась ось така фокачча з цибулею і беконом. Мене в ній вразило тісто - надзвичайно ніжне і м'яке (потім я випитала секрет - воно було приготоване на картопляному пюре), а ще смачнюча начинка: злегка припечена цибулька, яка зовсім не мала сильного цибулевого запаху і смаку, а навпаки була дуже ніжною і делікатною, а всю цю смакову симфонію довершував аромат бекону. Уммммм... не дивно, що фокачча зникла зі стола майже миттєво! Рецепт я випитала там же в ресторані (як кажуть, не відходячи від каси). Радо поділюсь ним зі всіма :-)

Є в нашій сім'ї одна смачна традиція - кожного суботнього вечора ми всі разом печемо домашню піцу :-) Я мішу тісто, чоловік його розкачує, а дитина викладає начинку. Звичайно готову щойно спечену піцу можна купити на кожному кроці (особливу тут в Італії), але, повірте мені, власноруч приготована смакує по - особливому. До того ж готувати її так легко. Ми перепробували багато рецептів тіста для піци і врешті - решт обрали для себе наш улюблений (дав нам його піцайоло Піно - друг дитинства мого чоловіка). Тож, насипайте борошно, беріть в руки качалку і потіште своїх рідних смачною піцою :-)

Для клачичного італійського тіста для піци потрібно:

Дивіться також наш відео-рецепт тіста для піци:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓
 

Замісіть м'яке тісто, що не липне до рук (при потребі додайте ще трішки борошна), зверху на тісті наджіжте хрестик (Піно каже, що це допомагає тісту ''дихати''), накрийте рушничком і залиште на 2 години в теплому місці підростати

Потім тісто поділіть на 4 однакові частини, кожну частину тонко розкачайте, викладіть улюблену начинку, випечіть в добре розігрітій духовці (при 220С) приблизно 15 хвилин, потім покладіть шматочки сиру і покладіть ще на 3 хвилини в духовку. Якщо ж маєте спеціальний камінь для випікання піци, то вашій випічці взагалі ціни не буде! Смачного і buon appetito :-))))))