Не знаю хто і коли вигадав рецепт цього пирога, але в записнику тітки мого чоловіка він ''живе'' вже досить давно - ще з початку 60-х років. Тітка Джакоміна в той час була новоспеченою дружиною і мамою, але незважаючи на свій молодий вік досить вправною господинею. Її чоловік, дядько Енріко, надзвичайно пишався кулінарним талантом своєї дружини і при кожній можливості запрошував когось до них в гості. Працював тіткин чоловік в метрополітені Риму і дослужився до державної квартири, ще й не абиякої, а великої і просторої в самому центрі італійської столиці! Радості подружжя не було меж, тож тільки вони закінчили ремонти в своєму гніздечку, на ''сімейному консиліумі'' було одноголосно вирішено запросити в неділю на вечерю дядькового начальника. Тітка довго складала меню, писала його й переписувала, а потім прийшов дядько Енріко і каже: ''Мій начальник обожнює м'ясо індика, тож на друге мусимо приготувати щось з індичатини. Я сам куплю свіже м'ясо, а ти візьми все решта''. На тому  й погодились. Тітка купила овочі, фрукти, сири, шинки і ковбаси, охайно все порозкладала по поличках, щоб наступного дня зранку відразу взятись за приготування. Цілий день прибирала квартиру, щоб все було охайно і бездоганно. Бракувало лише свіжого індичого м'яса, яке дядько Енріко мав принести додому в суботу ввечері після роботи. Що він і зробив :-) От тільки тітка Джакоміна навіть в страшному сні уявити не могла, що її чоловік принесе додому настільки свіже м'ясо! У вигляді живого - живісінького здоровенного індика!!! ''Я зараз сам все зроблю'', запевнив дядько Енріко (він жодного разу сам не ''працював'' з живим індиком, зате багато раз бачив як то робив його дідусь). І тут почалось :-)))) Мабуть, навіть сцени з деяких фільмів жахів не зрівняються з тим, що відбувалось на кухні тітки Джакоміни... Індик (вірніше, його тіло без голови) літав по всій кухні, залишаючи на стінах і стелі яскраві червоні плями . Та шокуюча картина тривала хвилину чи дві, але тітці з дядьком вони здались вічністю. І тільки тоді, коли ''вершник без голови'' обезсилено впав на стіл, застелений білосніжною скатертиною, тітка зрозуміла всю шокуючу реальність ситуації... Від новенького ремонту і білих стін на кухні не залишилось нічого і тепер вона нагадувала сцену з кримінального фільму :-) А від зустрічі з начальником тітку з дядьком відділяла лише ніч і половина наступного дня, які вони провели, роблячи косметичний ремонт кухні нашвидкуруч. Після безсонної ночі готувати вишукане меню, яке тітка спланувала для гостя ніхто вже не мав сили, тож довелось вигадувати щось швидке, нескладне, але й таке, щоб ''в болото лицем не впасти''. Замість запеченого індика на друге тітка стушили смачнюче м'ясо, а серед безлічі закусок на столі красувався пиріг з печеними овочами. Обід з начальником пройшов чудово, ніхто й не здогадався про нічні пригоди на кухні :-)  Гість з дружиною з задоволенням поїдали смакоту на столі, і найбільше до душі їм припав саме пиріг з овочами. Так вони його хвалили, що потім тітка ще багато разів передавала чоловіком той свіжоспечений пиріг для начальника. А м'ясо індика сім'я тітки відтоді ось уже скільки років не їсть :-)

Додайте сіль, борошно і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник, поки готуєте начинку

Цукіні, баклажани і цибулю наріжте тонкими кільцями. Перець - кубиками, а помідори четвертинками або половинками. Викладіть овочі на деко застелене пекарським папером (змастіть його олією)

Дістаньте тісто з холодильника, розкачате його і викладіть у форму з бортиками. Наколіть поверхню тіста виделкою

Дістаньте форму з духовки і відразу викладіть на тісто (що вже підпеклось) овочі і трішки посоліть

Випікайте 20-25хв при 180С. Такий пиріг смакує чудово як гарячим, так і холодним. А на наступний день його смак стає ще насиченішим

Після довгих вагань я таки ''поселила'' на своїй кухні ще одне чудо техніки - мультиварку :-) Вже давно мрію приготувати вдома моє улюблене пряжене молоко (як же мені його бракує тут в Італії і, оскільки, про піч мені й не мріяти, то тут лише мультиварка мені в поміч :-), Але останнім аргументом, який мене переконав придбати той гаджет була ікра з цукіні, яку готує моя подруга Енріка. От вже якось традиційно в нас вдома першими з приготованих мамою запасів на зиму з поличок зникає кабачкова ікра :-) Я завжди думала, що то лиш в нас готують той смаколик, а виявляється ні! Італійці теж мають рецепт пресмачної ікри з цукіні. Енріка використовує її, як заправку до макаронів, а ще просто в ролі закуски до грінок. І от, чомусь, саме в мультиварці страва виходить такою особливою, з насиченим смаком і дуже ніжною структурою. Готову ікру можна закрутити в стерилізовані банки, або ж заморозити в порційних лоточках чи пакетиках. Спробуйте цей звичний смаколик з новими італійськими нотками, не пожалкуєте :-)

Подрібніть цибулю, цибулю-порей наріжте тоненькими кільцями. Покладіть усе до чаші мультиварки  разом з олією

Сюди ж додайте болгарський перець (нарізаний тоненькими смужками) і моркву (кубиками). Оберіть режим ''Смажити'' і встановіть час 20хв (закрийте кришку мультиварки і не забувайте час від часу помішувати)

До них додайте помідори (почищені від шкірки і нарізані середніми кубиками)

Як тільки функція ''Смажити'' закінчиться, додайте до чаші мультиварки цукіні і помідори

Оберіть функцію ''Тушкування'' і встановіть час 60хв (готуйте під закритою кришкою, час від часу помішуючи)

Знову оберіть функцію ''Тушкування'' і встановіть час 20хв (не відкривайте кришку під час приготування, бо на цьому етапі ікра ''стріляє'', а тому є ризик обпектись). Через 20хв розлийте готову гарячу ікру в стерилізовані банки і залиште їх вверх дном до повного вистигання. Смачного :-)

Іноді, щоб підняти собі і оточуючим настрій, досить приготувати щось смачне і яскраве. А якщо те яскраве буде ще й корисним, то будь - які сірі хмари розійдуться. Якраз для такого випадку маю для вас чудовий салат. Мої хлопці з капутою особливо не ''дружать'', треба завжди її якось замасковувати і приправляти, але цей салат якимось дивом їдять залюбки і без жодних заперечень :-) Хоча, дивуватись тут і немає чому - страва й справді дуже смачна. Колись давно цей рецепт з'явився на моїй кухні з ''підручних матеріалів'' у вигляді невеликого качана червоної капусти, огірка, половини болгарського перцю (що залишився після приготування борщу) і ще деяких овочів, які чекали своєї черги в холодильнику. Влітку цей салат часто служить нам легкою вечерею, а інші пори року - чудовим доповненням до інших ситніших страв. Така своєрідна смачна, яскрава і корисна ''вітамінна бомба'' :-)

Перемішайте вказані для заправки інгредієнти, полийте нею салат і легенько перемішайте. Смачного :-)

Сьогодні поділюсь стравою, яку мої хлопці (чоловік і старший синочок) просто обожнюють. Ми часто готуємо страви з кус кусу, особливо на вечерю, коли, як каже мій Роберто, хочеться і смачно поїсти і не почувати себе потім, як надувна кулька з надто повним шлунком :-) В такому випадку кус кус просто ідеальний. Дуже люблю його в "овочевій компанії", а тунець додає ситності і визначеності смаку. Колись давно спробувала таке поєднання в гостях і відтоді воно мене полонило :-) Страва смакує чудесно як в холодному вигляді (що найкраще підходить для різноманітних пікніків та спекотніх днів), так і в теплому. Спробуйте, не пожалкуєте.

Перець помийте, гарно витріть і загорніть його в фольгу. Запечіть в духовці при 180С впродовж 1 години, потім залиште загорнутим в фользі майже до повного вистигання

В каструлю налийте 2 склянки води, сюди ж додайте 2 щіпки солі і 1 ст.л. олії. Доведіть до кипіння

Як тільки вода закипить, зніміть каструлю з вогню, досипте до неї кус кус, перемішайте і накрийте кришкою. Дайте постояти 5 хвилин

Перець витягніть з фольги, заберіть зернята і зніміть шкірку (з запеченого перцю вона дуже легко знімається), потім перемеліть перець блендером в пюре

Вчора по телевізору на одному з кулінарних каналів варили суп з баклажанів. От я собі й подумала: суп з кабачків я вже їла, суп з гарбуза теж, мінестроне вже давно "прижився" в нашій хаті, а от про баклажанний суп я навіть не чула раніше. А молодий симпатичний чоловік, який готував той суп так апетитно і з ентузіазмом приповідав, готуючи, що мені здавалось, наче аромат тієї страви через екран доходив до моєї кухні :-) І так мені тої смакоти овочевої захотілось, що не було іншого вибору, як негайно зварити усе за рецептом з телевізора. Люблю легкі супи, тому у мене - варіант, приготований на воді. Для більш ситної страви зваріть супчик на бульйоні з м'яском.

Поріжте баклажан середніми кубиками, посоліть і залиште на 20 хвилин. Потім промийте під протічною водою і гарно процідіть, злегка відтиснувши

Залийте усе водою або бульйоном (знадобиться приблизно 1,5 літра). Варіть на середньому вогні 30 - 40 хвилин

Приправте суп сіллю, перцем, додайте цукор, ваші улюблені спеції і часник (пропущений через прес)