Я обожнюю осінь! За все: за кольорове листя (особливо, кленове, якого мені дуже бракує в Римі), за дощ (який сьогодні з самого ранку намочив мене до останньої ниточки, а як тільки я забігла в під'їзд раптово припинився), за перші холоди (тож така чудова нагода ввечері загорнутись в теплу ковдру і з горнятком чаю в компанію з улюбленою книгою поринути в світ домашнього затишку), за спокій і меланхолію (такі необхідні після веселого непосидючого літа), за гриби, каштани (мій чоловік якраз сьогодні ввечері запікатиме їх)... А ще осінь для мене - це яскраві гарбузяні страви. І, якщо солоних страв з того овоча безліч в різних кухнях світу, то за гарбзяними десертами і солодкою випічкою я знайчастіше ''лізу'' до американців :-) От, чомусь, ні в кого не знаходжу такого солодкого гарбузяного різноманіття, як в заокеанських гастрономічних надбаннях. Не скажу, який з кексів чи пирогів мій улюблений, бо вони всі надзвичайні, в кожного своя смакова мелодія і неповторний характер, а рецептів стільки, що можна щодня обирати новий смаколик, залежно від настрою :-) Сьогодні в унісон моєму настрою на сніданок в нас був кокосово - гарбузяний кекс. Він, як осіння посмішка - солодкий, яскравий, ніжний і водночас досить визначений, як смаком, так і структурою.

Гарбуз поріжте середніми кубиками і відваріть його або запечіть в духовці (можна і в пароварці приготувати), потім перемеліть блендером в пюре

До збитих яєць додайте олію, молоко, терту лимонну цедру, ванілін і корицю. Усе гарно перемішайте

Форму (підійде і кругла з діркою посередині, і прямокутна, і звичайна тортівниця) змістіть олією і перелийте в неї тісто

Випікайте 1год при 180С (готовність обов'язково перевірте зубочисткою), потім дайте кексику повністю вистигнути і смакуйте :-)

В суботу ми всією сім'єю їздили до моря, але не на наш звичний пляж, а в інше містечко поблизу Риму. Спека була така, що в обідню пору навіть їсти не хотілось, тож ми (на радість наших дітей) вирішили пообідати морозивом :-) Нове містечко значить і нові кафе з морозивом. А їх на узбережжі на кожному кроці! Вибір ''морозивного ресторану'' ми довірили нашому Алессіо, який вже через декілька хвилин захоплено прибіг до нас зі словами: ''Йдемо в цю джелатерію! Там таке морозиво продають, що ви ще не бачили! Я хочу оте зі смаком полуниці і болгарського перцю!'' Вибір морозива і справді був надзвичайно незвичним: полуниця з перцем, персик з базиліком, лимон з розмарином, огірок з лаймом і ще всяка дивна дивина :-) Ну ми сім'я ризикована (в кулінарному плані:-) тож вирішили скористатись можливістю і спробували все раніше нами небачене. Про морозиво згодом неодмінно напишу, а сьогодні розкажу вам про лимонад, який мене полонив у тому ж кафе. Ви коли-небудь пили лимонад з базиліком? Бо я й не здогадувалась про таке поєднання. Лимонад з м'ятою готую дуже часто, а от базилік в мене завжди ''йде'' до солоних страв і соусів. І дарма, бо базиліковий лимонад просто фантастичний! То так незвично, небанально і цікаво! Найкраще напій смакує в холодному вигляді, а ще краще з кубиком льоду. А якщо замість класичного зеленого базиліку додати фіолетовий, то в напою буде ще й неперевершений колір :-)

Потім зніміть сироп з вогню, додайте до нього сік лимона, цедру (тоненько зріжте її, не захоплюючи білий гіркий шар) і базилік (цілі гілочки з листям)

Залиште настоятись 30-40хв під кришкою. Потім процідіть, додайте при потребі ще цукру, дайте повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику на 2год - найсмачніший такий лимонад саме в холодному вигляді :-)

Ото жила я собі і навіть не здогадувалась  про існування таких смачнючих булочок з варенням. А потім наш друг Джузеппе (той самий, що навчив мене готувати найсмачніший в світі гороховий суп)  поїхав з південного міста Барі на рік вчителювати на ''дуже північний північ'' Італії і розповів мені про багато нових смаколиків, типових у тих місцях. Одного разу прислав він нам фото, на якому окрім дивовижної гірської панорами, на першому плані красувалась булочка, посипана цукровою пудрою. ''То мій щоденний сніданок'' - написав Джузеппе: ''бухтельн з персиковим варенням''. Ну тут моя кулінарна цікавість не витримала і Джузеппе змушений був роздобути рецепт бухтельн для мене :-) Я хотіла ''справжній живий'' рецепт, а не будь-який з кулінарної книги. Саме такий знайшовся у власниці пекарні, в яку й ходив снідати наш друг. То одні з найніжніших булочок, які коли небудь пекла моя духовка! Такі маленькі м'якенькі клубочки з казковим ароматом і смаком. Мої улюблені - з персиковим повидлом, але начинки, звичайно ж, можна змінювати і підлаштовувати під ваш смак :-)

До опари додайте яйця (збиті виделкою), ванілін, топлене охолоджене масло і терту лимонну цедру

Замісіть тісто (якщо воно дуже липне до рук, додайте ще трішки борошна). Дайте йому підрости вдвічі в теплому місці

Застібніть кожен кружечок з варенням, щоб вийшли круглі булочки. Викладіть їх близько одна до одної у форму з високими бортиками (можна і в тортівницю)

Випікайте бухтельн при 180С приблизно 30хв. Готові булочки дістаньте з духовки і відразу накрийте рушничком. Залиште так на 10хв

Для тіста перемішайте борошно, розпушувач, сіль, ванілін, розмарин і куркуму

Додайте цукор, масло і перетріть усе руками до утворення крихт

Додайте яйця і замісіть тісто. Залиште його в холодильнику на 30-40 хвилин

Приготуйте крем: перемішайте жовтки, цукор, крохмаль і лимонну цедру

Долийте молоко і варіть на середньому вогні (постійно помішуючи) до закипання, потім від моменту закипання варіть ще 2-3 хвилини. Дайте крему охолонути

З 1/3 тіста, що залишилась зробіть сіточку поверх кростати

Випікайте пиріг впродовж 40-50 звилин при 180С. Потім обов'зково дайте йому повністю охолонути і залиште на ніч в холодильнику - це дуже важливо (за цей час крем гарно застигне, а смак випічки стане ще насиченішим)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Таке різотто готує брат мого чоловіка. Раніше я скептично ставилась до лимонів у солоних стравах, чомусь, більше асоціювала їх з солодкою випічкою.  Аж тут, так несподівано для себе, відкрила таке чудо, як різотто з лимоном.  Воно настідьки цікаве смаком! Креветки і лимонна кислинка просто ідеально в ньому поєднуються. А куркума (я її обожнюю і додаю всюди, куди можна :-)) додає йому не лише корисності, а й чудесного яскравого кольору. Готувати таку страву - одне задоволення, а смакувати... ну тут слова зайві :-)

Маю три "літні" пристрасті: 1) суперосвіжаючий напій Мохіто (люблю саме його безалкогольний варіант), 2) аромат свіжої м'яти, 3) СИРНИКИ :-) ну, взагалі, сирники обожнюю не лише влітку, а цілий рік! А ще люблю експериментувати на кухні. Так, в результаті спроб і помилок поєднати вище перелічені пристрасті і з'явився один з моїх улюблених десертів - сирник "Мохіто". В ньому чудесно поєднались пахуча свіжа м'ята, цедрова кислинка, сир і пікантні нотки рому. В ідеалі було б використати лайми, але, безрезультатно обійшовши 4 супермаркети в пошуках тих маленьких зелених родичів лимона я здалась і замінила лайми звичайним лимоном - смак вийшов не менш привабливий :-) Найкраще пекти такий сирник за день наперед, а потім дати йому настоятись ніч в холодильнику. Смачного :-)