Вчора ''гуляючи'' просторами інтернету натрапила на фото шоколадного пирога з сирними кульками і відразу згадалась мені мода на ту цікаву випічку: декілька років тому, мабуть, якщо не всі, то принаймі кожна третя господиня мала ''свій'' рецепт такого пирога і неодмінно тішила ним своїх рідних і гостей. Хтось до тіста додавав окріп, в когось воно було на геніальному кефірі, мені ж найсмачніший баусин рецепт, перевірений роками і моїм дитинством :-) В нас вдома те ''чудо'' було дуже популярним і бабуся часто пекла його до чаю. Ми навіть замість торта на свята деколи пекли цей пиріг - в ньому ж є всі ''атрибути'' справжнього торта: бісквітне тісто і сирний крем, а потім прикрашали його збитими вершками і свіжими полуничками 🍓 І от вчора той солодкий витвір мистецтва знову нагадав мені про себе, ні... не просто нагадав, а змусив мене його спекти, бо його смак і аромат просто переслідували мене цілісінький день і не давали спокою. Лиш я вирішила надати йому нового вигляду і спекла його в круглій формі для кекса - вийшло дуже цікаво. Мої хлопці ''охрестили'' десерт ''Шоколадним кексом з сирним серцем''. Звичайно ж, ніхто не боронить пекти пиріг і в класичній круглій тортівниці - на смак форма не впливає: такий десерт чудово смакує круглим, квадратним, трикутнім і навіть шистикутнім :-) Готовий пиріг неодмінно залиште повністю вистигнути, а якщо вистачить терпіння - покладіть його ще до холодильника на годинку, тоді начинка стане ідеальною.

І гарно все перемішайте (з рікотти начинка вийде досить рідка, а з домашнього сиру значно густіша - можна мокрими руками зробити сирні кульки)

Тепер час взятись за приготування тіста: збийте яйця з цукром

Досипте какао, борошно і розпушувач. Гарно перемішайте до однорідного стану без грудочок

Форму для пирога або кекса змастіть маслом і присипте борошном. На дно форми викладіть половину тіста

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність неодмінно перевірте зубочисткою). Потім дайте пирогу повністю вистигнути - тоді начинка набуде своєї ідеальної консистенції. Смачного :-)

В суботу ми всією сім'єю їздили до моря, але не на наш звичний пляж, а в інше містечко поблизу Риму. Спека була така, що в обідню пору навіть їсти не хотілось, тож ми (на радість наших дітей) вирішили пообідати морозивом :-) Нове містечко значить і нові кафе з морозивом. А їх на узбережжі на кожному кроці! Вибір ''морозивного ресторану'' ми довірили нашому Алессіо, який вже через декілька хвилин захоплено прибіг до нас зі словами: ''Йдемо в цю джелатерію! Там таке морозиво продають, що ви ще не бачили! Я хочу оте зі смаком полуниці і болгарського перцю!'' Вибір морозива і справді був надзвичайно незвичним: полуниця з перцем, персик з базиліком, лимон з розмарином, огірок з лаймом і ще всяка дивна дивина :-) Ну ми сім'я ризикована (в кулінарному плані:-) тож вирішили скористатись можливістю і спробували все раніше нами небачене. Про морозиво згодом неодмінно напишу, а сьогодні розкажу вам про лимонад, який мене полонив у тому ж кафе. Ви коли-небудь пили лимонад з базиліком? Бо я й не здогадувалась про таке поєднання. Лимонад з м'ятою готую дуже часто, а от базилік в мене завжди ''йде'' до солоних страв і соусів. І дарма, бо базиліковий лимонад просто фантастичний! То так незвично, небанально і цікаво! Найкраще напій смакує в холодному вигляді, а ще краще з кубиком льоду. А якщо замість класичного зеленого базиліку додати фіолетовий, то в напою буде ще й неперевершений колір :-)

Потім зніміть сироп з вогню, додайте до нього сік лимона, цедру (тоненько зріжте її, не захоплюючи білий гіркий шар) і базилік (цілі гілочки з листям)

Залиште настоятись 30-40хв під кришкою. Потім процідіть, додайте при потребі ще цукру, дайте повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику на 2год - найсмачніший такий лимонад саме в холодному вигляді :-)

В літню спеку дуже рідко готую щось гаряче і надто ситне. В таку пору на моїй кухні швидкі і по-літньому легкі страви, які часто можна взяти з собою і на пікнік чи на пляж. Сьогодні в нас один з таких днів :-) Збираємось на море і, щоб не вертатись додому в обідній час беремо все з собою. Сьогодні обідатимемо моїм улюбленим лимонним рисом. То просто якесь дивовижне поєднання - рис і лимон, страва така легка, як морський вітер :-) Якщо хочете ще більш ''полегшити'' страву, можете виключити консервовану кукурудзу і додати лиш консервований тунець. Смачного вам дня і легкого літнього настрою!

Відваріть рис в підсоленій воді до готовності. Потім відразу промийте його під холодною протічною водою

І подрібнене листя базиліку. Посоліть і поперчіть за смаком, додайте цедру і сік лимона, 2 ст.л. олії та легенько перемішайте

В приготуванні лікеру Лімончелло немає зовсім нічого складного. Найважче тут - час, бо треба набратись терпіння і почекати, поки настоїться цедра з алкоголем, а потім ще готовий лікер. Зате чекання більш, ніж варте такої надзвичайно ароматної італійської смакоти :-) Лімончелло в нас вдома, зазвичай, готує мій чоловік. Нам пощастило мати друга в Сорренто, який має величезний лимонний сад і щороку привозить нам чималу ''порцію'' свого врожаю. Які ж ті лимони аромааааааатні... словами не передати. А Лімончелло з них виходить просто дивовижне 💓 В кожній італійській сім'ї є свій рецепт лимонного лікеру - хто додає 6 лимонів, хто і всі 20, пропорції для сиропу теж в кожного свої. Мій Роберто не зраджує рецепту свого дідуся і каже, що для нього він найкращий. Сперечатись не буду - перевірено нашою сім'єю і роками :-) 

Зніміть з лимонів цедру (слід зрізати її дуже тоненько, без білого прошарку, який додасть лікеру грікого присмаку)

Залийте її алкоголем, закрийте кришкою і потрусіть. Покладіть банку в темне місце (в мене то кухонна шафа) на 10 днів (за цей час дуже важливо раз в день збовтувати банку)

Через 10 днів приготуйте сироп: перемішайте 400г цукру і 500мл води. Нагрійте і доведіть до кипіння

Цедру з алкоголем гарно процідіть. Охолодіть сироп і долийте до нього проціджений алкоголь, перемішайте

Розлийте лікер в пляшки і дайте йому ще настоятись впродовж 20 днів (хоча, за бажанням, можна його смакувати і відразу). Buon appetito!

Я була дуже активною дитиною (бідна моя мама - тепер, маючи таких же двох малих ''енерджайзерів'' я її прекрасно розумію), кредо ''рух - то життя'' описує моє дитинство щонайкраще. Ще й друзів таких самих завжди собі знаходила і ми разом з ними грали в нашу улюблену гру ''Козаки-розбійники'', лазили по турніках, скакали через резинку, катались на качелях, навіть одного разу по-секрету від батьків хотіли поїхати на тролейбусі до Америки 😆 а ще кликали усі хором під балконом маму (і, звичайно, всі наші мами виходили на балкони, щоб зрозуміти чию саме ми мали на увазі)... Часто мої безтурботні пригоди закінчувались розбитим коліном :-) Жили ми на 5 поверсі, тож поки я по сходах ''добиралась'' до дому, мій відчайдушний плач чув увесь під'їзд. Поки мама мастила моє ''поранення'' зеленкою, бабуся мала на поготові свою чарівну фразу, яка дивним чином щоразу зупиняла мій плач: '' зараз підемо пекти ''Ніжну панночку'', хочеш?'' Ооо! Ще б я не хотіла, то ж дотепер один з моїх найулюбленіших десертів! Саме десертів, бо то наче і пиріг чи, радше, кекс (якщо говорити про спосіб його приготування), але й не завсім, бо смаком і консистенцією більше нагадує торт. Є два варіанти цього ''солодоща'' - з кокосовою стружкою і з маковими зернятами. Люблю безмежно обидва і печу їх по черзі. Ніжне тісто заливається лимонним сиропом, а верх довершує ніжним крем. СМАКОТАААААА :-)

Сюди ж досипте борошно, манку, ванілін, розпушувач і кокосову стружку (або макові зернята).  Гарно перемішайте до однорідної суміші

Поки пиріг печеться, зваріть сироп: перемішайте воду, цукор і лимонний сік, доведіть до кипіння і дайте поваритись 4-5 хвилин

Готовий пиріг дістаньте з тортівниці (гарячим) і переверніть його вверх дном, наколіть дно дерев'яною шпажкою або виделкою і залийте його сиропом (я поливаю за допомогою чайної ложки). Дайте пирогу повністю вистигнути

Для крему збийте вершки (або сметану) з цукром. Викладіть крем поверх пирога

Посипте кокосовою стружкою і поставте пиріг в холодильник хоча б на 2-3 годинки

Як каже мій Алессіо "пожаркіло" і на кожному телеканалі рекламують освіжаючі напої. Найбільше ентузіазму в моєї дитини викликає холодний чай. От щоразу як ідем до магазину, тягне мене за руку до відділу з тими чаями. І як пояснити дитині, що той напій (я маю на увазі його фабричну версію) не те, що не освіжає, а навпаки ще більше викликає спрагу - в ньому, напевне, цукру більше ніж води, а про інші інгредієнти я можу тільки здогадуватись (там лише справжні хіміки розберуться з усіма абревіатурами на етикетці). Але ми знайшли для себе вихід - після багатьох спроб "вивели" свій рецепт домашнього холодного чаю :-) Як кажуть, і мама спокійна, і дитина задоволена. Напій за смаком нічим не поступається магазинному, навіть ще смачніший, тай готувати його - одне задоволення. А якщо в склянку додати ще кубик льоду, то ніяка спека вам не буде страшна :-)

Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Покладіть його у глибоку каструлю

Сюди ж додайте пакетики чаю, цукор, м'яту і лимонну цедру (її не потрібно терти, досить просто зрізати, не захоплюючи білий прошарок, який має гіркуватий смак)