Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Кожна господиня має свій ''чарівний'' рецепт для випадку, коли гості не зовсім на порозі, але неочікувано мають прийти, закрили на ключ двері своєї домівки, вийшли з під'їзду і вже в дорозі. Хтось пече пироги на зразок ''пиріг за 5 хвилин'', хтось біжить в магазин по готове печиво, в декого ніколи не бракує в хаті домашньої випічки, тож гості можуть в будь - який момент прийти і завжди знайдуть щось до чаю. А моя свекруха в таких ''екстремальних'' ситуаціях незмінно пече Ролі-Полі :-) Як же я люблю ту кумедну назву! Вона мені звучить якось так мелодійно, водночас смішно і по-дитячому весело! Насправді ж, під такою чудернацькою назвою заховався звичайний бісквітний рулет :-) Хоча ні, мушу відразу себе виправити, то не звичайний рулет, то найсмачніший і найвдаліший рецепт для бісквітного рулета. Такий, знаєте, що виходить у всіх і з першого разу: без різних непотрібних махінацій, надсекретних секретів і технік (з якими може справитись лиш пекар зі 100-літнім стажем). Слід дотриматись лиш декількох простих правил: яйця і молоко мають бути кімнатної температури, міксером слід збивати не менше 10 хвилин і скручувати рулет потрібно ще гарячим на вологому кухонному рушничку. От і все :-) А довершить десерт ваша улюблена начинка: густе варення, нутелла, крем з домашнього сиру, одним словом - все, чого забажає ваша солодка душа :-) Смачного!

Не дивно, що цю випічку назвали ангельською - вона дійсно божественна! В пирога така неповторна цікава структура, я б сказала пориста (хто любить пористий шоколад, той мене зрозуміє :-), а ще він такий легкий-легкий, як хмаринка. Якщо маєте невикористані білки після якоїсь випічки, без сумніву раджу спробувати цей пиріг. В оригіналі в якості розпушувача використовується винний камінь, я ж його замінила звичайним розпушувачем (особливої різниці ні в смаку, ні в структурі я не відчула). Дуже важливо не перебити білки, щоб кекс не втратив свою ніжність, а потім дати йому вистигнути вверх дном (тоді він не осяде). Апельсинова заливка просто чудово поєднується з насиченим шоколадним смаком і робить десерт ще неповторнішим. СМАКОТАААААААА :-)

В глибоку миску просійте разом борошно, какао і розпушувач. Сюди ж додайте сіль з ваніліном і гарно перемішайте

Білки разом з цукром і лимонним соком збийте до ''середніх'' піків - дуже важливо не перебити засильно (піки не повинні бути твердими, як для бізе, вони мають лиш добре тримати форму)

До суміші какао і борошна додайте збиті білки і дуже обережно (рухами знизу вверх) перемішайте до однорідності

Перекладіть тісто в глибоку тортівницю (в мене 23см в діаметрі) або круглу форму для кекса (ту, що з дірочкою посередині). Дуже важливо - форму для випікання не потрібно нічим змащувати!

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність обов'язково перевірте зубочисткою, особливо серединку бісквіта - вона пропікається найдовше), в формі для кекса з діркою посередині він пропечеться швидше

Готовий кекс дістаньте з духовки і дате йому вистигнути вверх дном (я ставлю тортівницю на дві склянки )

Приготуйте глазур: збийте вінчиком апельсиновий сік (в мене попався червоний апельсин) з цукровою пудрою

Полийте кекс заливкою і посипте (за бажанням, звісно :-) шоколадними краплями або тертим гірким шоколадом

Тістечко "Картопля" - то така геніальна простота, яка полонила усіх солодкоїжок радянського і пост - радянського простору. У пекарнях воно рятувало залишки невикористаних бісквітів від викидання і перетворювало їх на справжній шедевр. Мушу сказати, у плані солодощів мені надзвичайно пощастило, бо маю бабусю, яка усе життя пропрацювала кондитером в одному з Тернопільських готелів (тому солодке в нашій хаті було завжди). Пам'ятаю, бабуся часто приймала участь в кондитерських конкурсах і привозила звідти всілякі новинки до того не бачені, пекла нам різні можливі й неможливі лігуміни, а я всеодно найбільше любила найпростішу (і для мене найсмачнішу) "Картоплю". Так той солодкий смак закарбувався в пам'яті, що ця любов, мабуть, назавжди :-) Готую цей десерт лише по бабусиному рецепту (а бабуся готувала по ГОСТу, як і усі інші солодощі в пекарні), тільки пропорції у мене в 10 разів менші: нас-солодкоїжок в домі троє, у бабусі ж порції були на цілий готель. Тістечка завжди вдаються, дуже легко і швидко готуються і ще швидше з'їдаються :-) Ніколи не додаю в начинку "Картопельки" какао, лише в посипку (просто, чомусь, запам'яталась бабусина фраза: "Де ти бачила картоплю, чорну всередині?"), то, звичайно, питання смаку і любителі шоколаду й какао можуть спокійнісінько додати його і в начинку. Смачного!

Щоб приготувати тістечка "Картопля" потрібно:

Торт ''Мімоза'' в Італії традиційно печуть 8 березня, але він настільки смачний, що неможливо готувати його лише раз на рік. Тому, в місцевих пекарнях його можна спокійно купити і літом, і зимою :-) За процесом ''складання'' торт схожий на нашу ''П'яну вишню'', а смак в нього просто неперевершений - ніжний, кремовий з лимонними нотками. І готується він дуже легко  (італійці не будуть стояти півдня на кухні, місцевий девіз - легко, швидко і дуже смачно!).  Спробуйте :-)