''Багато-багато років тому в далекій Мексиці жила одна бідна дівчинка Пепіта. В різдвяну ніч місцеві жителі традиційно несли щедрі дари для дитятка Ісуса. Пепіта ж молилась навколішки і плакала щирими сльозами: ''Господи, допоможи мені. Я так хочу подарувати щось Ісусикові в Його День народження, але нічогісінько не маю...'' Аж раптом казкове світло осяяло кімнату дівчинки, дивовижні небесні дзвоники заграли мільйонами чудесних нот і Пепіта побачила свого Ангела - охоронця: ''Не плач, дитинко. Ісус знає, як ти Його любиш. Я тобі допоможу, піди і нарви гілочок, що ростуть при дорозі''. Пепіта послухала ангела і невдовзі вернулась з оберемком зелених гілочок. Цілковито довірившись ангелу, дівчинка віднесла гілочки до церкви і поклала їх біля вівтаря. А потім сталось диво - дивне: гілочки перетворились на прекрасні червоні квіти. Відтоді в Мексиці їх називають Квітами Святої ночі. Згодом Різдвяна зірка стала рослиною - символом Різдва по всьому світу і усім нагадує, що найважливішим подарунком для Ісуса - дитятка є любов...'' - таку розповідь щоразу в переддень Різдва моїй свекрусі і її братам та сестрам розповідав тато. То була їх така мила тепла сімейна традиція. А потім вони неодмінно бігли на кухню пекти разом з мамою різдвяний кекс. І не один, а багато різдвяних кексів, щоб потім віднести їх до церкви і пригостити тих, хто не може дозволити собі святкових смаколиків. І знаєте, зігрітий добром і любов'ю до ближнього кекс ставав ще смачнішим! Нехай різдвяне диво зігріє ваші серця, принесе мир у ваші домівки, а радість і віра в добро ніколи вас не покидає. Смачних свят :-)

Окремо перемішайте борошно з ваніліном, корицею, розпушувачем, какао і тертою апельсиновою цедрою

Знову перемішайте все до однорідного стану, перелийте тісто у форму (змащену маслом і присипану борошном) і випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою)

Веселих свят Вам і всій Вашій родині, миру і тепла в душі, домашнього затишку і дзвінкої коляди!

Солодкого зігріваючого і неймовірно ароматного пуншу вам у стрічку :-) До того ж він безалкогольний, тож смакувати ним можуть і діти, і ті, хто дотримується посту і не вживає алкоголю. Такий варіант різдвяного напою моя свекруха колись дуже давно ''привезла'' з Англії. Два її брати ще в кінці 60-х років переїхали з Мальти до Англії, там одружились і ''пустили коріння''. І за роки вже давно почуваються там, як вдома, але свята є свята і саме тоді найбільше хочеться бути поруч з усіма рідними. Тож щороку чоловікові дядьки з сім'ями або самі їхали (вірніше, летіли) на Мальту на Різдво, або ж запрошували до себе когось із родичів. Отак мої свекри, чоловік і двоє його братів цілих вісім раз святкували Різдво в Англії. Мій Роберто досі згадує справжній сніг (який є такою рідкістю в теплій Італії), здоровенні санки з кіньми, хори колядників, каток, а потім святкову вечерю в затишній кімнаті з каміном і цілу купу смакоти :-) Безалкогольний пунш був ''коронною стравою'' (ну, радше напоєм) тітки Віккі. Вона наливала його в таку спеціальну здоровенну скляну ємкість, занурювала в напій великий черпак і кожен наливав собі стільки напою, скільки душа забажає. Моя свекруха закохалась в такий пунш і відтоді щороку готує його на Різдво і не тільки. Для мене ж, то своєрідний еліксир тепла, щастя і затишку - така невидима апельсиново - лимонно - імбирно - гвоздично - кардамонна магія із пахучою паличкою кориці :-)

З лимона нам потрібна лише цедра - тоненько зріжте її ножем або овочечисткою (намагайтесь уникати білого гіркого шару) і покладіть її в каструлю

З апельсина, навпаки, потрібна м'якоть - почистіть апельсин від цедри і зніміть білий гіркий прошарок. М'якоть наріжте кубиками і покладіть в каструлю до лимонної цедри

Доведіть знову до кипіння і готуйте ще 2хв. Накрийте кришкою і дайте ще настоятись 2хв

Процідіть і смакота готова! За бажанням, досолодіть або додайте меду.  Накраще смакує, звісно, в гарячому вигляді - оселя відразу наповниться неймовірним ароматом і затишком, а настрій стане святковим :-) Ще такий напій можна додавати в якості сиропу до чаю - звична смакота заграє новими нотками. А зберігати пунш слід в холодильнику. Усім бажаю хорошого настрою і веселих свят :-)

Якщо з солоними гарбузяними стравами і різноманітними кексами у мене все "чікі-пікі" (так каже мій двоєрідний брат Олег :-), то з пісочним пирогом з гарбузяною начинкою справи трохи інші. Не хотілось звичайного пісочного тіста, начиненого гарбузяним пюре, а чогось особливого. Тому я так довго шукала саме той пиріг, який колись давно-давно бачила в американському фільмі: там бабуся з накрученим на бігуді волоссям, в рожево-білому фартушку готувала такий смаколик для своїх внуків, молола гарбуз, щось збивала, перемішувала, досипала спеції, а потім те все так апетитно виглядало, що хотілось залізти в екран і відкусити добрячий шматок тієї випічки. Я перепробувала безліч різноманітних гарбузяних начинок і нарешті знайшла ЇЇ! Цей пиріг справді неймовірний, він настільки ароматний, що навіть найбільший "гарбузонелюбитель" з задоволенням буде ним ласувати. Апельсин і букет спецій творять чудеса в поєднанні з гарбузом, а пісочне тісто з корицею робить його ще неповторнішим. Готовий пиріг слід залишити до повного вистигання і потім потримати ще з годинку в холодильнику, це дозволить усім ароматам ще краще "подружитись" :-)

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Залиште його в холодильнику, поки готується начинка

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеличкими кубиками, покладіть їх на деко, застелене пекарським папером і запечіть в духовці до готовності (приблизно 20-30 хвилин при 200С)

До гарбузяного пюре додайте спеції, цукор, яйця, терту апельсинову цедру і вершки. Перемішайте усе вінчиком до однорідного стану

 Тісто дістаньте з холодильника, тоненько розкачайте і викладіть його в тортівницю з бортиком