Коли моя бабуся почула, що ми в Італії їмо цвіт гарбуза і цукіні, вона, бідолашна, так засмутилась, що в сльозах побігла до моєї мами і сказала, що з наступною передачею треба передати Іринці з Робертом більше сумок, бо вони не мають, що їсти 😅 Я довго переконувала бабусю, що насправді квіти гарбуза то ще той делікатес! І їсти, дякувати Богу в нас є що, але деколи хочеться чогось такого цікавого, як наприклад, фарширований гарбузяний цвіт (до речі, то пресмачна закуска, або й основна страва) або пиріг з квітами. Про останній сьогодні вам і розповім :-)

 

Щоб приготувати пиріг з цвітом гарбуза потрібно:

 

(Тісто): 

 

• 420г борошна
• 180г масла (або маргарину) кімнатної температури
• 8г солі
• 11 ст. л. холодної води

Покроковий рецепт тіста тут

(Начинка):

• 15-17 квіточок гарбуза (або цукіні)
• 200мл сметани або густих вершків
• 2 яйця
• 50г голландського сиру
• 50г шинки
• сіль, перець, паприка
• 2 ст.л. молока
• 0,5 ч.л. каррі
  

Видаліть маточку, шо всередині

Поверх тіста покладіть пекарський папір і насипте на папір сухої квасолі. Випікайте 25хв при 200С

Поки основа з тіста підпікається, приготуйте начинку: натріть на грубій терці голландський сир

 

 

 

 

 

 

Гарно перемішайте

Тісто дістаньте з духовки, заберіть квасолю і пекарський пиріг і вилийте на тісто (воно якраз встигло підпектись) начинку

Поверх начинки викладіть квіти

Посипте каррі і полийте молоком

Випікайте 30хв при 200С (в режимі верх і низ) і ще 5хв (в режимі тільки низ). Смачного!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Кожна господиня має свій ''чарівний'' рецепт для випадку, коли гості не зовсім на порозі, але неочікувано мають прийти, закрили на ключ двері своєї домівки, вийшли з під'їзду і вже в дорозі. Хтось пече пироги на зразок ''пиріг за 5 хвилин'', хтось біжить в магазин по готове печиво, в декого ніколи не бракує в хаті домашньої випічки, тож гості можуть в будь - який момент прийти і завжди знайдуть щось до чаю. А моя свекруха в таких ''екстремальних'' ситуаціях незмінно пече Ролі-Полі :-) Як же я люблю ту кумедну назву! Вона мені звучить якось так мелодійно, водночас смішно і по-дитячому весело! Насправді ж, під такою чудернацькою назвою заховався звичайний бісквітний рулет :-) Хоча ні, мушу відразу себе виправити, то не звичайний рулет, то найсмачніший і найвдаліший рецепт для бісквітного рулета. Такий, знаєте, що виходить у всіх і з першого разу: без різних непотрібних махінацій, надсекретних секретів і технік (з якими може справитись лиш пекар зі 100-літнім стажем). Слід дотриматись лиш декількох простих правил: яйця і молоко мають бути кімнатної температури, міксером слід збивати не менше 10 хвилин і скручувати рулет потрібно ще гарячим на вологому кухонному рушничку. От і все :-) А довершить десерт ваша улюблена начинка: густе варення, нутелла, крем з домашнього сиру, одним словом - все, чого забажає ваша солодка душа :-) Смачного!

Вчора ''гуляючи'' просторами інтернету натрапила на фото шоколадного пирога з сирними кульками і відразу згадалась мені мода на ту цікаву випічку: декілька років тому, мабуть, якщо не всі, то принаймі кожна третя господиня мала ''свій'' рецепт такого пирога і неодмінно тішила ним своїх рідних і гостей. Хтось до тіста додавав окріп, в когось воно було на геніальному кефірі, мені ж найсмачніший баусин рецепт, перевірений роками і моїм дитинством :-) В нас вдома те ''чудо'' було дуже популярним і бабуся часто пекла його до чаю. Ми навіть замість торта на свята деколи пекли цей пиріг - в ньому ж є всі ''атрибути'' справжнього торта: бісквітне тісто і сирний крем, а потім прикрашали його збитими вершками і свіжими полуничками 🍓 І от вчора той солодкий витвір мистецтва знову нагадав мені про себе, ні... не просто нагадав, а змусив мене його спекти, бо його смак і аромат просто переслідували мене цілісінький день і не давали спокою. Лиш я вирішила надати йому нового вигляду і спекла його в круглій формі для кекса - вийшло дуже цікаво. Мої хлопці ''охрестили'' десерт ''Шоколадним кексом з сирним серцем''. Звичайно ж, ніхто не боронить пекти пиріг і в класичній круглій тортівниці - на смак форма не впливає: такий десерт чудово смакує круглим, квадратним, трикутнім і навіть шистикутнім :-) Готовий пиріг неодмінно залиште повністю вистигнути, а якщо вистачить терпіння - покладіть його ще до холодильника на годинку, тоді начинка стане ідеальною.

І гарно все перемішайте (з рікотти начинка вийде досить рідка, а з домашнього сиру значно густіша - можна мокрими руками зробити сирні кульки)

Тепер час взятись за приготування тіста: збийте яйця з цукром

Досипте какао, борошно і розпушувач. Гарно перемішайте до однорідного стану без грудочок

Форму для пирога або кекса змастіть маслом і присипте борошном. На дно форми викладіть половину тіста

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність неодмінно перевірте зубочисткою). Потім дайте пирогу повністю вистигнути - тоді начинка набуде своєї ідеальної консистенції. Смачного :-)

Ця історія про те, як в Тамари вкрали сирник... цілісінький щойно спечений сирник... і прямо з підвіконня! Хоча ні, почну не з сирника, а зі слів Тамариної бабусі: '' Томочка, послухай мене, старшу жінку з життєвим досвідом. Нащо тобі та ''бухалтерія'', йди вчитись на повара. В повара завжди буде що поїсти і чим сім'ю нагодувати''. Тамара, чомусь, ще зі школи уявляла себе бухгалтером: такою серйозною жінкою в модних окулярах зі стопкою паперів, морем цифр і великою відповідальністю. Але бабуся не відступала, назбирала Тамарі велику колекцію кулінарних журналів і повільно, але впевнено звела внучку з ''бухгалтерської дороги'' в кулінарний бік - так Томочка стала дипломованим кухарем - кондитером і щасливо працювала в одному з місцевих ресторанів. Бабуся мала рацію: вдома в дівчини завжди було щось смачненьке, от тільки так хотілось нагодувати тими смаколиками не тільки бабусю, батьків і молодшого брата, а ще й для когось романтичну вечерю приготувати. Ні, з залицяльниками в Тамари ніколи проблем не було. Але всі їй були ''якісь не такі''. Ну от, наприклад, сісуд Микола з 4 поверху зовсім не мав смаку до одягу: ну як можна носити ту огидну світло зелену сорочку. А Тарас - офіціант з ресторану, де працювала Тамара: ніби й нормальний, симпатичний хлопець, але оте його кучеряве волосся... перебирала харчами Тамара. ''Ні, я буду чекати свого принца: красивого, високого, розумного і багатого!'' записала вона ті чотири ознаки майбутнього судженого на папірці, заховала його в шухляду і пішла місити тісто на сирник. То був новий кулінарний винахід Тамари - сирник з рисом, таке собі два в одному: запіканка і пиріг, ще й з цукатами, цедрою і корицею. Готовий сирник господиня поставила на кухонне підвіконня (жила Тамара на першому поверсі і кухонне підвіконня було її улюбленим місцем для ''вистигання'' готових страв). А через 10 хвилин сирник зник! Разом з новою тортівницею, яку Тамара з тижні чекала аж з далекого Китаю. ''Цирк на дроті'', подумала Тамара і в пошуках злодія висунула голову у вікно. Під під'їздом бігав Михайло Іванович (так звали собаку, яка вже надцять років жила біля Тамариного будинку), пес крутив язиком і вдоволено облизувався. ''Ну що, Михайло, на солодке тебе потягнуло? Вже котлети і ковбаса тобі не подобаються! То хоч тортівницю нову назад віддай'', вела розмову з псом Тамара. Михайло Іванович подивився на неї своїми сонними очима,  оглянувся назад, гавкнув і десь собі побіг. А зранку Тамара знайшла на підвіконні свою тортівницю! Чистісіньку, а всередині була шоколадка і записка: ''Вибач, що не встиг врятувати твій пиріг. То підлітки з сусіднього дому так невдало пожартували... Тортівницю доставляю назад цілою і непошкодженою. Шоколадка тобі для підняття настрою і ще запрошую завтра на горнятко кави. Чекатиму в 5 годині під під'їздом. Надіюсь, прийдеш. Іван''. За одну секунду Тамара перебрала в пам'яті всіх знайомих і незнайомих Іванів: ні, Іван дядька Павла ніколи б не пішов на такий героїчний вчинок з порятунком китайської тортівниці, Ванька - сторож з роботи живе в іншому кінці міста... Тамарина гордість казала їй навіть не думати йти на зустріч з невідомо ким, але жіноча цікавість змусила в 4 годині вже бути одягненою, підмальованою і краєчком ока (заховавшись за фіранкою) заглядати у вікно, щоб побачити того інтригуючого кавалера. Через деякий час з будинку навпроти вийшов молодий чоловік середнього зросту, з невеликою залисиною, букетом троянд і попрямував прямісінько до Тамариного під'їзду. ''Красивого, високого, розумного і багатого...'' крутився в голові дівчини список обов'язкових рис її майбутнього принца. ''Ну нічого, поп'ю кави, порозмовляємо та й все'', подумала Тамара і, як годиться поважаючій себе дівчині вийшла з дому на 15 хвилин пізніше домовленого часу. А потім була запашна кава, прогулянка вечірнім парком, надзвичайно приємна розмова з Іваном, який виявився сусідом з дому навпроти, вже-місяців-зо-три-закоханим-в-Тамару, лиш не знав як до неї підступити, а тут така можливість з порятунком тортівниці підвернулась! Після тої та багатьох інших романтичних прогулянок з Іваном Тамара зім'яла свій список з ''принцовими'' рисами в м'ячик і щасливо жбурнула його в смітник. Ну і що, що суджений виявився не високим, зовнішність його не відповідає стандартам глянцевих журналів та й фінанси ''не співають романсів'', зате він розумний, добрий, люблячий, а ще куди там принцам до нього з його знатним прізвищем: Король! Іван Король! З ним Тамара стала не принцесою, а справжнісінькою королевою :-) Ну а сирник з рисом посів почесне місце на кухні ''королівського'' подружжя - він став символом їхнього знайомства і кохання :-)

Для тіста покладіть разом борошно, розпушувач, цедру, цукор, сіль і масло 

Для начинки у глибоку каструлю (з товстим дном) покладіть рис, 40г цукру, сіль і масло (можна готувати і в мультиварці - оберіть програму ''Каша'')

Варіть до готовності рису (не забувайте час від часу помішувати). Потім дайте рису трішки вистигнути

Додайте до готового рису терту лимонну цедру, сир або рікотту, цукати, яйця, ванілін, корицю і 5 ст.л. цукру. Гарно все перемішайте

Дістаньте тісто з холодильника, 2/3 від нього тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками

Я страшенно люблю випічку на кефірі, і солодку, і солону. Вона завжди виходить по-особливому ніжна і пухка. А ще досить довго не черствіє. В моїй колекції назбиралось чимало кексів, пирогів, пиріжків і пасок з цим ''магічним'' інгредієнтом. Сьогодні ж розкажу вам про пісочне тісто на кефірі. Воно дуже універсальне, адже чудово підходить, як для пирогів з різноманітними солодкими начинками, так і для рогаликів чи печива. На противагу своєму ''класичному'' родичу, пісочне тісто на кефірі менш хрумке, зате набагато м'якше і ніжніше, пироги з вареннням найчастіше печу саме з ним :-)

Окремо перемішайте борошно з маслом (кімнатної температури), цукром, цедрою і сіллю

Додайте до борошна кефір з содою і яйце. Замісіть тісто, що тримається купки (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна). Залиште на 30хв в холодильнику

Для солодких пирогів тонко розкачайте тісто і викладіть його у форму з бортиками, наколіть всю поверхню тіста виделкою, поверх покладіть начинку (густе варення, сир, яблука чи будь - що інше на ваш смак) і випікайте 40-50хв при 180С. Для печива розкачайте тісто до 0,5см завтовшки, повирізайте печенька бажаної форми і випікайте їх 12-15хв при 180С (до рум'яного кольору). Смачного :-)