Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Тьотя Надя (мама моєї подруги Тані) готує найсмачніші в світі хічіни. Часто насмажить вона цілу гору тих ароматних паляничок, а потім кличе нас всіх на обід. І щоразу, смакуючи хічінами ми згадуємо Федю :- ) То був палкий і дуже настирливий залицяльник тьоті Наді... колись, багато років тому, коли вона була безтурботною студенткою медучилища, мала густу довгу русяву косу і біле літнє плісіроване плаття з червоними маками. Те плаття, наче магнітом притягувало студента хімічного факультету Федю. Федя був єдиним сином досить заможних батьків, високим, худорлявим хлопцем з великими окулярами, ледь помітними вусами і здоровенною професорською сумкою, в якій носив усі свої конспекти. Щоранку доля вела Федю і тьотю Надю на одну і ту ж зупинку тролейбуса, щоб їхати гризти граніт науки кожен у свій навчальний заклад. І щоразу тьотя Надя відчувала на собі погляд Фединих очей через товсті окулярні скельця. З часом між молодими людьми зав'язалась розмова, а ще пізніше Федя відважився запросити тьотю Надю на морозиво :-) Домовились зустрітись біля фонтану в парку. Тьотя Надя, вдягаючись на побачення уявляла собі Федю з букетом червоних троянд, ну якщо не троянд, то хоча б гвоздик, або ромашок на крайній випадок, але аж ніяк не з торбинкою з пиріжками! Саме так, біля фонтану стояв Федя в темно зелених штанах, такого ж кольору сорочці з торбинкою гарячих пиріжків, один з яких він вже встиг надкусити і задоволено жував за обидві щоки. ''Мама насмажила хічінів, вони всередині з сиром і часником'', розвіяв усю романтику першого побачення Федя. ''На, тримай, це тобі'' і простягнув паруючу від розігрітих пиріжків торбинку тьоті Наді. Палянички були пресмачними, і турботу Феді тьотя Надя теж оцінила, але романтика і перше захоплення Федею вилетіло з її голови назавжди і полетіло кудись вверх, як невагома хмаринка, що розчинилась в блакитному весняному небі. Розмова під час прогулянки теж не в'язалась, до того ж Федя виявився страшенним занудою, прискіпливим до кожного слова. Проходячи парковою алеєю, тьотя Надя з ввічливості вдавала, що їй смішні дивні Федині жарти, отримала безкоштовну лекцію про хімічні реакції і сполуки, дізналась, що вона неправильно вимовляє звук ''ч'', а ще шість разів прослухала рецепт пиріжків, чи то паляничок, які Федя приніс їй в торбинці: ''То не пиріжки, Надя, і не палянички. То хічіни, ХІ-ЧІ-НИИИИ. В тому вся різниця, розумієш? Тримай рівно плечі, дівчина не повинна сутулитись, отже мама спочатку перемішує кефір з содою, потім... А ще начинки різні бувають, можна з кропом, можна без нього... '' після шостого разу золоте ангельське терпіння Наді увірвалось :-) На тому історія з Федею закінчилась, хоча він ще довго не міг зрозуміти, чому Надя не хоче більше з ним зустрітись і винив у всьому мамині хічіни :-) Насправді, ж ті палянички були чи не єдиним приємним моментом кумедно - печального побачення, а ще, завдяки 6-разовому Фединому повторенню рецепту тьотя Надя його запам'ятала на все життя:-) І мене навчила їх готувати, і всіх сусідів - знайомих ними пригощає. А Федя став професором - викладачем хімії, потім його запросили працювати в один з університетів Америки. Але, чомусь, навіть там за океаном він поки так і не знайшов свою ''половинку''... хто-зна чому :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

(Тісто):

• 250мл кефіру
• 3 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше)
• 1 ч.л. соди
• щіпка солі

(Начинка):

• 250г картопляного пюре
• 100г сиру фета або бринзи
• сіль, перець
• 1 зубок часнику (пропущений через прес)
• подрібнений кріп (мої хлопці кріп не люблять, тому я його в начинку не додаю) 

+ приблизно 50г масла для змащування готових паляничок

Приготуйте тісто: перемішайте кефір з содою








На середину викладіть декілька ложок начинки


Застібніть тісто, як торбинку


І ще раз легенько пройдіться по ''торбинці'' з начинкою качалкою


Смажте хічіни в пательні в невеликій кількості олії з обох боків до рум'яного кольору

Знаєте, дуже часто прості і далеко не витончені страви смакують набагато краще ніж деякі модні пафосно і без душі викладені на тарілку ресторанні наїдки. В цьому я вже багато раз переконалась тут в Італії, тому якщо в мене є вибір: піти в ресторан чи в тратторію, я без сумнівів оберу останню. Тратторія - то такий ''домашній'' заклад, де ви навряд чи побачите дорогі сервізи, кухонні прибори, викладені по усіх правилах етикету і білосніжно - накрохмалені скатертини з ручною вишивкою на кутиках. Натомість вам запропонують сісти за звичайний стіл (іноді, взагалі без скатертини), і посуд буде не з останньої колекції Victoria's Secret, зате саме там ви скуштуєте найсмачнішу їжу! А якщо готує її ще й якась італійська бабуся, яка свої рецепти тримає у великому секреті, але всю свою любов вкладає у їх приготування, то повірте мені - смакота неземна забезпечена :-) Мій чоловік дуже любить ''досліджувати'' різні маленькі італійські містечка, тож ми часто на вихідних їдемо в якийсь невідомий широкому світу і не ''забитий'' на кожному кроці туристами куточок, щоб просто погуляти його вуличками, побачити щось нове і цікаве ну і, звичайно, щось місцеве скуштувати. Сьогодні розкажу вам про пасту зі смачнючим вершковим соусом з цукіні. Саме в одній з тратторій ми її й відкрили для себе. Страва надзвичайно проста (як в плані інгредієнтів, так і в приготуванні), але настільки смачна, що просто неможливо її не полюбити :-)

В пателюню покладіть терту на середній терці моркву, подрібнену цибулю і бекон (нарізаний маленькими кубиками або тонкими смужками). Готуйте до прозорості цибулі

Додайте в пательню цукіні (порізані маленькими кубиками), половину склянки води і тушкуйте 5хв (час від часу помішуючи)

Томатний концентрат розведіть в половині склянки води і додайте до цукіні. Сюди ж досипте сіль, перець і суху мелену паприку. Тушкуйте до готовності цукіні

Залишилось долати вершки і часник (пропущений через прес). Гарно все перемішайте, доведіть до кипіння і готуйте ще 2-3хв

Це мій літній варіант приготування свинини :-) Я надзвичайно люблю болгарський перець, такий різнокольоровий, м'ясистий і ароматний! А ще помідорчики: круглі, подовгасті, червоні, жовті... І хрумку солодкувату моркву... Взагалі, в період такого овочевого багатства просто гріх не готувати щось яскраве і корисне щодня :-) То ж така смакота. А якщо те все ще приправити в кінці часничком, то щасливі поїдателі ваших страв точно пальчики оближуть і ще добавки попросять. 

В олії легенько підсмажте подрібнені цибулю, цибулю-порей і моркву

Накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні до готовності овочів (перець повинен зм'якнути). За необхідності, долийте 0,5 склянки води

В іншу пательню налийте олію. Скибочки м'яса посоліть, поперчіть і кожну обваляйте з обох сторін в борошні. Потім викладіть їх в пательню з олією

Не хвилюйтесь, якщо усе м'ясо не виходить розмістити в один слой, викладіть скибочки одна поверх іншої. Під час приготування просто міняйте їх ''поверхами'' і перевертайте, вони усі рівномірно приготуються :-) Як тільки м'ясо побіліє, залийте його вином і зачекайте, доки воно випарується

Додайте до свинини овочеве пюре, накрйите кришкою і тушкуйте на середньому вогні до готовності м'яса (якщо необхідно, долийте трішки води)

Обожнюю страви з серії ''все в одному'', ну, щоб в одному наїдку були і овочі і м'ясо і спеції і гарні яскраві кольори і ніжний смак і ситна консистенція. А ще, щоб після приготування такої страви не потрібно було мити тисячу посудин-банячків :-) То так, мабуть, дає про себе чути приємна літня лінь і спека. Сьогодні на моїй кухні саме така історія - в результаті і мама не втомлена, і хлопці нагодовані. Так, так - щоб приготувати щось смачнюче не завжди треба годинами стояти біля плити :-)

Цибулю-порей (або звичайну цибулю) наріжте півкільцями і підсмажте трішки в олії

Сюди ж покладіть горошок (заморожений не потрібно попередньо розморожувати)

Курячу грудинку наріжте середніми кубиками і покладіть їх до пательні з невеликою кількістю олії. Посипте приправою каррі, додайте сіль, перець і готуйте 10хв

Потім перекладіть шматочки курки до пательні з овочами, накрийте кришкою і тушкуйте до готовності курки. В самому кінці додайте вершки і за необхідності ще солі. Протушкуйте ще 5хв

Моя свекруха ''спеціалізується'' на приготуванні домашніх в'ялених помідорів. Готувати вона не любить зовсім, але ті декілька страв, які все ж таки прижились на її кухні, виходять просто неперевершеними. Мені найсмачніші саме її в'ялені помідори, які вона щороку сушить на своїй терасі, нагрітій щедрим південноіталійським сонцем (про сушіння в духовці моя друга мама і чути не хоче, каже, що саме сонце робить помідори такими смачними :-), потім старанно складає все в баночки, заливає оливковою олією і додає ароматні трави. Мої улюблені - з орегано, хоча і з часничком, і з паприкою, і з базиліком, та й без трав - смакота неземна! Потім ті баночки  щедро роздаються рідним і знайомим і додають цікавих смакових ноток різноманітним стравам: салатам, м'ясу, піці. А ще мої хлопці дуже люблять пасту з в'яленими помідорами. От про неї  і піде сьогодні мова :-) Це одна з тих страв, які не вимагають тисячі інгредієнтів і три години стояння біля плити. Соус виходить ніжний і водночас пікантний, солодко-кислуватий і смачнючий. Всім любителям в'ялених помідорок раджу спробувати :-)

Перемеліть усе до майже однорідного стану (чомусь, мені смачніше, коли в соусі залишаються невеличкі шматочки помідорів, але то питання смаку)

Готуйте на середньому вогні 3-4 хвилини (щоб соус став трішки густішим)

Відваріть макарони і перемішайте їх з соусом (якщо сойс вийшов ''засухий'', долийте до нього декілька ложок води, в якій ви варили макарони). Buon appetito!
 🍰 Приготували щось по моїх рецептах? Додавайте Ваші смачні фото з тегом @itholubzi в Instagram  так цікаво побачити, що Вам сподобалось :-) Усім бажаю хорошого дня і дякую, що читаєте!

Обожнюю різноманітні спеції і прянощі. Класичні італійські та європейські легко знайти в будь - якому супермаркеті, а от коли хочеться чогось екзотичного йду в свій улюблений індійський магазин. Його завжди усміхнений і веселий власник і мій хороший друг Бхаскар на здоровенній вітрині до самої стелі гордо пропонує відвідувачам магазину свою неймовірно багату колекцію пакетиків, коробочок і баночок з баченими і раніше небаченими спеціями. Мене туди щоразу, як магнітом притягує :-) Як тільки Бхаскар помічає зацікавленого в тому ароматному стелажі покупця, на його смуглявому обличчі тут же з'являється широчезна посмішка і він починає свою улюблену розповідь про спеції. До того ж розповідає він настільки захопливо, що слухач з перших слів мимовільно потрапляє в якийсь ''паралельний світ'', де кожне слово пахне як не багатою корицею, то свіжомеленим солодкувато-терпким коріандром, чи каррі, або ж кардамоном... От і я минулої суботи пішла до Бхаскара за меленою гвоздикою і, як по сценарію, він почав свою смачну розповідь про приправи: ''кориця, крім солодких страв, чудово поєднується в маринаді до курячого м'яса... ой, а отут глянь - це суміш мускатного горіха і зерен фенхеля, з нею в Індії готують ... куркума найсмачніша в поєднанні з...а чи ти знаєш в чому різниця між зеленим і чорним кардамоном...'' я намагалась добре вловити і запам'ятати кожне слово, щоб потім застосувати ті нові для мене відкриття в своїх кулінарних експериментах, голова поволі йшла обертом від ароматів і смачних оповідей, поки ту всю пряну казку не розвіяв, як ураган, розпачливий крик Бхаскара: ''Ой, в мене ж хліб перекисне!!!'' Виявляється, продавець жити не може без традиційного індійського хліба, сам щодня для нього місить тісто, а потім готує його собі на обід в комірчині свого магазину. Отак я в суботу не тільки гвоздику купила, а ще й навчилась індійський хліб Наан готувати. ''В Індії наан печуть в спеціальній печі, мій дід її сам в нас вдома змайстрував... а тут в Римі я такої розкоші не маю, то й довелось пристосуватись і готувати хліб на добре розігрітій пательні'' - повів розмову Бхасар. ''Але то нічого, мій смажений наан виходить майже ідентичний тому, що з печі, зараз намащу маслом і спробуєш'' :-) А та індійська паляничка виявилась такою смакотою! Добре, що в мене тоді закінчилась гвоздика, заодно і наан навчилась готувати :-)

Досипте борошно, сіль і замісіть тісто (за необхідності, додайте ще борошна, якщо тісто дуже липне до рук)

Пательню з товстим дном добре розігрійте, трішки змастіть її олією (змащувати потрібно лише один раз перед приготуванням першої палянички). Смажте палянички з обох сторін до готовності (час приготування - приблизно по 2 хвилини на кожну сторону)

Готову паляничку відразу змастіть з обох сторін маслом кімнатної температури (я просто беру шматочок масла і натираю ним паляницю)