Коли моя бабуся почула, що ми в Італії їмо цвіт гарбуза і цукіні, вона, бідолашна, так засмутилась, що в сльозах побігла до моєї мами і сказала, що з наступною передачею треба передати Іринці з Робертом більше сумок, бо вони не мають, що їсти 😅 Я довго переконувала бабусю, що насправді квіти гарбуза то ще той делікатес! І їсти, дякувати Богу в нас є що, але деколи хочеться чогось такого цікавого, як наприклад, фарширований гарбузяний цвіт (до речі, то пресмачна закуска, або й основна страва) або пиріг з квітами. Про останній сьогодні вам і розповім :-)

 

Щоб приготувати пиріг з цвітом гарбуза потрібно:

 

(Тісто): 

 

• 420г борошна
• 180г масла (або маргарину) кімнатної температури
• 8г солі
• 11 ст. л. холодної води

Покроковий рецепт тіста тут

(Начинка):

• 15-17 квіточок гарбуза (або цукіні)
• 200мл сметани або густих вершків
• 2 яйця
• 50г голландського сиру
• 50г шинки
• сіль, перець, паприка
• 2 ст.л. молока
• 0,5 ч.л. каррі
  

Видаліть маточку, шо всередині

Поверх тіста покладіть пекарський папір і насипте на папір сухої квасолі. Випікайте 25хв при 200С

Поки основа з тіста підпікається, приготуйте начинку: натріть на грубій терці голландський сир

 

 

 

 

 

 

Гарно перемішайте

Тісто дістаньте з духовки, заберіть квасолю і пекарський пиріг і вилийте на тісто (воно якраз встигло підпектись) начинку

Поверх начинки викладіть квіти

Посипте каррі і полийте молоком

Випікайте 30хв при 200С (в режимі верх і низ) і ще 5хв (в режимі тільки низ). Смачного!

Раніше я завжди смажила котлети, навіть тушковані спочатку залишала підрум'янитись в олії. А потім кільканадцять років тому пішли ми на обід до наших друзів - італійців Діно і Розарії. Традиційно в якості першої страви була паста (точніше, смачнючі спагетті, які Розарія завжди робить власноруч) з найніжнішими фрикадельками, які так і танули в роті. У порівнянні з тими фрикадельками, мої смажено - тушковані котлети могли б, щонайменше, заховатись під стіл, а ще краще - взагалі зникнути з раціону моєї сім'ї... Власне, відтоді я готую фрикадельки в томатному соусі лише по рецепту Розарії, от така любов "з першого шматочка". Вони чудово смакують і дітям, а яким апетитним і ароматним виходить соус після тушкування, ввібравши в себе смак і аромат фаршу зі спеціями - просто ідеальна компанія для макаронів! І ніякого обсмажування: фрикадельки щасливо купаються в яскравому томатному "джакузі", щоб потім перетворитись на ніжні й спокусливі м'ясні клубочки, які не залишать байджими навіть найвибагливіших гурманів :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Люблю іноді "бавитись" на кухні і готувати домашні варіанти того, що можна купити вже готовим в магазині. Саме домашнє виходить якимось особливим, сонячно - теплим  і з присмаком любові. Готову рікотту і сир "Прімо сале" тут, в Італії, можна без проблем купити в кожному супермаркеті, але іноді прилітає така незвичайна "фея домашнього сиру" і шепоче на вухо: "ну звари домашній сир :-) а потім додай до нього різні приправки - спеції-оливки - зелень і буде стільки радості за столом!" Позавчора саме така фея була на моїй кухні :-) В результаті три літри звичайного молока, сіль і лимони перетворились на 500 грам ніжної смакоти. Усім любителям кулінарних експериментів присвячується!

Нарешті настала моя улюблена пора :-))) Природа прокинулась, вбралась в яскраві зелено - квіткові кольори, небо перетворилось на неймовірний блакитний океан, повітря таке свіже і ароматне, що на душі відразу стало легко, сонячно і весело! А це значить, що на вечерю в нас вдома тепер часто одна з моїх улюблених італійський страв - панцанелла. Навіть не знаю, як краще описати цю смакоту... то такий легкий, кольоровий і смачнючий овочево - хлібний салат з тунцем (його ще можна замінити моцареллою), який просто ідеально пасує до сонячний днів. Досить спробувати його один раз і закохаєтесь на все життя... Для класичної панцанелли використовують черствий хліб, замочений у воді, я ж більш за все люблю панцанеллу моєї свекрухи - вона готує її зі свіжим хлібом, запеченим до легкої хрумкості в духовці, який потім натирається ароматним часничком - такий своєрідний "пікантно - ліричний відступ" від класики. Смачного :-))))

Сочевицю я для себе відкрила в Італії. Раніше, чомусь, навіть не знала що то таке і з чим його їдять. А шкода, бо то така смакота! Дуже люблю страви з неї, на кухні в мене назбиралась вже ціла колекція різноманітних видів і кольорів тих  дрібненьких зерняток родини бобових. Найчастіше готую з них густі перші страви, які не лише неповторно смачні, але й  надзвичайно корисні. Один з таких супів був у нас вчора на обід.  Мій чоловік цей суп називає "вітамінною бомбою", оскільки в ньому поєднується багатство сочевиці, пшона, овочів і куркуми, яскравий теплий колір просто зачаровує, а приємний ледь відчутний аромат часничку так і манить до себе... Смачного :-)

Безмежно люблю легкі овочеві салати і їм їх чи не щодня. Поєднання простих інгредієнтів в дуеті з легкою заправкою творить смакові чудеса, а якщо додати гірчичної пікантності і сирної ніжності, то взагалі будете мати кулінарний шедевр :-) В нашій сім'ї салати готує переважно мій чоловік. Обожнюю його кулінарне кредо: "less is more" або як кажуть у нас "чим менше, тим краще", такі страви завжди швидкі в приготуванні, легкі і супер корисні. А свіжа овочева яскравість стане окрасою будь - якого столу, як щоденного, так і святкового. Усім бажаю свіжого весняного настрою :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗