Я от собі подумала, а раптом вам захочеться домашніх вареничків чи пельменів, таких, знаєте, повних-преповних соковитої начинки, старанно зліплених, а рецепту найсмачнішого тіста для них у вас немає... Тому спішу поділитись своїм ''скарбом'' :-) Звісно, кожна господиня вже давно має свій перевірений рецепт і цілком логічно вважає його найдовершенішим. Сперечатись і заперечувати не буду :-) Але дуже раджу спробувати і мій рецепт, бо іншого настільки еластичного, легкого в роботі і ''чудово - підходячого для заморожування'' тіста я ще не зустрічала. З вказаних пропорцій будете мати багато вареників (я половину відразу відварюю, а решту заморожую). Якщо ж не плануєте заморожувати, а відразу нагодувати сім'ю з 3-4 чоловік, тоді готуйте половину порції.

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 4 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше) - в скляці 250г
• 2 яйця
• 1 ч.л. цукру
• 1 ч.л. солі
• 4 ст.л. олії
• 250мл окропу

 Яйця збийте з олією,  цукром і сіллю

Щось потягнуло мене на класику... Мабуть, на те вона і класика, що ніколи не проїдається і вже давно знайшла мільйони пошановувачів по всьому світу. Цю страву в нашій сім'ї зазвичай готує мій чоловік, і для нього (як і для більшості італійців) її приготування - справжній культ: для спагетті карбонара Роберто принципово додає лише гванчале (сирокопчена свиняча щоковина - найніжніша і найароматніша частина свинини) і тертий сир пекоріно романо (приготований з овечого молока). Я ж шукала варіант цієї страви, який би підійшов і для інших країн, де важко, або й неможливо знайти ці два традиційні італійські інгредієнти. Справа в тому, що ми щоліта їздимо до Тернополя і на Мальту і так хотілось приготувати рідним щось смачне "заморське". Сьогодні поділюсь своїм спрощеним і "адаптованим" варіантом спагетті карбонара. Результат виходить нічим не гірший за оригінальну страву (підтверджено Роберто :-)))) Спробуйте і нехай ця смакота принесе трішки теплого італійського сонця на вашу кухню. Buon appetito!