З бабусиного записника
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Котлети - то така "мусусова" страва, яка неодмінно займає поважне місце в кулінарному арсеналі кожної господині. І рецепт в кожній хаті, звісно, свій. Хтось любить засмажені аж до коричневої скоринки, хтось тушкує котлетки в соусі або сметані, дехто готує їх виключно в пароварці (в мене ще зі шкільних часів парові котлети викликають жах і поки не знайду "свій" рецепт, який затьмарить шкільні парові котлети, не ризикую їх готувати :-) Для себе я знайшла золоту серединку в котлетоприготуванні - ось вже багато років я запікаю їх в духовці. І знаєте, ні смаком, ані хрумкою скоринкою вони абсолютно не поступаються смаженим. Такі ж соковиті, рум'яні і ароматні :-) Головне тут поєднання інгредієнтів і ретельне вимішування (якщо маєте планетарний міксер - вам надзвичайно пощастило, хоча й без нього можна чудово вимісити руками). Улюблений рецепт моєї сім'ї - це така магічна суміш багатьом відомих шкільних котлет з дитинства (мммм... ту смажену версію я завжди обожнювала, зі скибочкою чорного хліба і квашеним огірком виходилр райське поєднання) і деяких моїх особистих модифікацій :-)
Для котлет потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
- 1кг фаршу (500г свинини і 500г яловичини)
- 200г панірувальних сухарів
- 280г води кімнатної температури
- 1 середня цибулина
- сіль (приблизно 1 ч.л.)
- перець
- 2 яйця
- 10 ст.л. молока
Панірувальні сухарі залийте водою, швиденько перемішайте і залиште їх, поки не вберуть воду
Покладіть разом сухарі з водою, фарш, сиру мелену цибульку, сіль і перець
Сюди ж додайте яйця і молоко
Гарно все перемішайте (руками хвилин з 10), якщо маєте планетарний міксер - тоді місіть 5хв з насадкою "гак" для дріжджового тіста
Деко застеліть пекарським папером і легенько змастіть його олією. Мокрими руками сформуйте котлетки однакової величини і викладіть їх на деко
Запікайте 45хв при 200С (через 25хв від початку готування переверніть котлетки на інший бік і допечіть ще 20хв до готовності). Якщо котлетки дуже підрум'янились, але ще сирі, накрийте їх фольгою і готуйте далі. Смачних Вам котлеток і хорошого дня :-)
середа, 9 грудня 2020 р.
Майже шкільні котлети в духовці
Як мені захотілось ніциків! Отак, знаєте, як буває захочеш чогось і те бажання за тобою ходить, ходить і не відчепиться, поки не задовільниш свою примху :-) В магазині під моїм будинком завжди є готові меренги, але ж вони лиш далеке відлуння бабусиних ніциків, на яких я виросла і які, мабуть, таки ще з дитинства увійшли в ДНК моєї ніциколюбивої душі :-) Поки я шукала рецепт у своїх записниках, в пам'яті повільно вималювалась картина, та ні навіть не картина, а ящик з ніциками! Так, здоровенний картонний ящик і то не один, а декілька і всі доверху заповнені ніциками: білими, рожевими, жовтими і салатовими... В бабусі завжди замовляли багааааато ніциків на весілля. То був такий незмінний атрибут на столі. Ну і мені завжди перепадало те, що залишилось :-) Першими я з'їдала рожеві ніцики, потім жовті і наостанок залишала білі. А салатові не їла взагалі :-) Якась така непояснима річ, бо ж колір на смак не впливає... от з дитинства не люблю солодощі салатового відтінку, ні карамельки, ні ніцики, ні модні зараз макаруни :-) Як кажуть, "наша Галя балувана" :-) Але я вам зараз не про колір хочу розповісти, а про структуру ніциків. Вона така... ніжна і водночас хрумка, повітряна і невагома, як весняна хмаринка... ну любителі ніциків, безе і меренг мене зрозуміють. Бабуся завжди давала мені повну торбу ніциків і я несла їх на двір, щоб разом з друзями посмакувати. В кожного з нас був свій "метод" поїдання ніциків: хтось відразу починав їх жувати, щоб відчути моментальний вибух солодкого смаку, дехто ласував, надкушуючи по маленькому шматочку. А я до сьогодні обожнюю, як ніцик сам розчиняється в роті :-) То така неймовірна насолода! Тому не люблю магазинні великі меренги і завжди роблю малесенькі ніцики, такі, щоб за один раз можна було з'їсти. Готувати такий десерт дуже легко, головне дотримуватись декількох простих "хитрощів" і все у вас вийде :-)
Декілька користних "хитрощів" для вдалого результату:
- Білки для ніциків мають бути кімнатної температури і свіжісінькі :-) Це дуже важливо, від того залежить консистенція
- Я завжди додаю і цукор, і цукрову пудру: цукор робить ніцики хрумкішими, а цукрова пудра додає легкості. Разом вони "безпрограшна команда" на шляху до ідеального десерту. Важливо лиш пам'ятати, що пудру слід додати до вже збитих білків з цукром, в іншому випадку вона "розрідить" масу при збиванні. І не полініться просіяти пудру, то теж дуже важливо, бо ніцики мають бути легкі, як свіже повітря :-)
- Сіль і лимонний сік за бажанням можна додати до маси, я не додаю їх ніколи, бо на результат, окрім кислинки в смаку, вони не впливають (то моя індивідуальна обсервація :-)
- Під час "висушування" ніциків (бо їх не печуть, а саме сушать) уважно слідкуйте за вашою духовкою: одна духовка підтримуватиме постійно сталу зазначену температуру (бережіть таку духовку, як зіницю ока, бо таку знайти нелегко), а інша духовка візьме, та й підвищить температуру на якісь 5 - 10 градусів (хоча позначка й буде на 100С), і ті 5 градусів для ніциків - справжня халепа, бо верх десерту може покритись некрасивими тріщинками, а колір з білосніжного або красивого світло - карамельного перетвориться на незрозумілий відтінок коричневого і будете мати зіпсований ніастрій і нікудишні ніцики... Тому, як тільки помітите тріщинки чи надто рум'яний верх, відразу привідкрийте духовку і досушуйте ніцики так, або ж знизьте температуру до 80 - 85С.
- Якщо ваша солодка душа прагне кольору і яскравості, можете зафарбувати ніцики харчовими барвниками (підійдуть порошкові барвники і у формі гелю, лиш уникайте рідких барвників - вони розрідять масу і ніцики не будуть тримати форму так, як би того хотілось).
От і всі хитрощі, нічогісінько складного і позахмарного :-)
Для ніциків потрібно:
- 80г білків
- 80г цукру
- 80г пудри
- ванілін
Білки і цукор покладіть разом до чаші міксера
Збийте їх на максимальній швидкості впродовж 10 хвилин. Має вийти пружна стійка маса, яка не випадає з миски, якщо її перевернути (якщо потрібно, дозбивайте ще 2-3 хвилини)
Обережно додайте до збитих білків з цукром просіяну через ситечко цукрову пудру і ванілін і рухами знизу вверх легенько перемішайте лопаткою
За допомогою кондитерського мішечка викладіть ніцики на деко, застелене пекарським папером
Нагрійте духовку до 100С і сушіть ніцики впродовж 1,5 - 2 годин. Якщо верх ніциків почав надто підрум'янюватись, а серединка ще волога, привідкрийте дверцята духовки і досушуйте до готовності. Якщо на ніциках з'являються некрасиві тріщинки, відразу знизьте температуру духовки до 80 - 85С. Готові ніцики залиште вистигнути в духовці з привідкритими дверцятами, а потім зберігайте в герметично закритому контейнері. Смачного :-)
четвер, 26 листопада 2020 р.
Ніцики (Meringhe)
Я от собі подумала, що кожного року у ''вишневий'' період забуваю поділитись з вами рецептом такої пресмачної смакоти з невигадливою і водночас дуже рідною серцю назвою :-) Сьогодні мова піде про Ягодянку! На Тернопільщині такою стравою, мабуть, мало кого здивуєш. Хто в моїх краях провів дитинство в теплих бабусиних обіймах, той, напевно, як і я влітку часто смакував прохолодною ягодянкою, закусуючи її шматком хліба (я найбільше любила її з солодкуватим батоном). Ягодянка завжди незмінно залишала довколо мого рота світло рожеві вуса, які я безтурботно витирала рукою (ще більше їх розмазуючи на обидві щоки) і летіла до друзів гратись :-) На ягодянці виросло багато поколінь моєї сім'ї, рецепт настільки досконалий, що з роками до нього додалась лиш кориця (і то, лиш через мою величезну любов до неї і бажання додати її до всіх можливих страв), а назва ''модернізувалась'' і прабабусина Ягодєнка стала Ягодянкою. Класична ягодянка вишнева, але в неї є багато смачних ''родичів'': ябчанка (замість вишень покладіть яблука), а ще можна зварити смачнючу ягодянку зі смородини, з чорниць, з лісових ягід! Буде завжи смачно. Головне дати готовій страві настоятись і охолонути. До того ж, дякуючи консервованим і мороженим ягодам, смакоту можна готувати цілий рік :-)
Для ягодянки потрібно:
- 1,5 літри води
- 500г вишень (свіжих, морожених або консервованих)
- 500мл молока
- 60г борошна
- 8 ст.л. цукру
- ванілін
- щіпка кориці
Вишні почистіть від кісточок, залийте водою, додайте цукор, доведіть до кипіння і варіть 5 хвилин
Поки вишні варяться, перемішайте холодне молоко з борошном і ваніліном
Долийте молоко з борошном до вишневого компоту (я завжди наливаю молочно - борошняну суміш через ситечко, щоб не було зайвих грудочок), додайте корицю, доведіть знову до кипіння і, час від часу помішуючи, варіть ше 10хв. Дайте готовій ягодянці повністю вистигнути, найкраще вона смакує саме після того, як настоїться. Смакуйте зі скибочкою хліба, з солодкою булочкою чи просто так - ягодянка смачнюча і сама по собі :-)
неділя, 19 липня 2020 р.
Ягодянка
Любов до ''Битого скла'' в мене ще з дитинства... Хоча ні, радше, зі студентських років, бо саме на той час припав ''пік'' моди на той яскравий десерт з цікавою консистенцією і незвичним виглядом. Без нього не минав жоден День народження моїх друзів, на Великдень, Новий рік і інші свята ми незмінно і традиційно ''били шкельця'' :-) В нас вдома навіть була спеціальна здоровенна тортівниця, яку використовували лиш для того десерту. І, знаєте, вже стільки років минуло, а ''Бите скло'' і далі залишилось для мене десертом номер 1 :-) Я навіть свою свекруху - мальтійку на нього ''підсадила'', щоразу, коли вона в нас гостює, просить приготувати для неї ''Broken glass'' :-) Впевнена, що кожна господиня має свої пропорції для ''Битого скла'' (як у випадку з варениками чи борщем, хтось в десерт додає ще фрукти, наприклад), поділюсь з вами своїм рецептом, який колись давно бабуся принесла з роботи і він назавжди полонив наші серця своєю ніжністю :-)
Для ''Битого скла'' потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
В гарячому молоці розчиніть желатин
Печиво або крекер поламайте
- 3 упаковки галяреток різних кольорів (за бажанням, звісно, можете приготувати желе і з фруктового соку, то все на особистий вибір. Мені ''Бите скло'' ідеально смакує саме з готовими галяретками, хай то не входитиме в рамки здорового харчування, але заміняти галяретки соком з желатином в цьому десерті я вперто відмовляюсь, бо тоді смак з мого дитинства розвіється в невідомому напрямку і десерт втратить свою особливість :-))
- 500г молока
- 500г сметани (в Італії я її замінюю вершками Panna da cucina)
- 25г желатину (звичайного в порошку), якщо використовуєте листковий желатин, тоді прочитайте на упаковці скільки грам такого желатину потрібно на 1 літр рідини
- 1 склянка цукру (звичайна склянка на 250мл)
- 200г шоколадного печива або крекеру
Галяретки приготуйте згідно з інструкцією на упаковці (лиш кількість вказаної води зменшіть на 20г, в мене було вказано залити порошок для желе 400мл води, тож необхідно взяти 380мл) і дайте їм добре застигнути
Сметану перемішайте з цукром (можна збити й міксером, але я не бачу в тому потреби, тож просто перемішую все вінчиком)
В гарячому молоці розчиніть желатин
Коли молоко трішки вистигне, додайте його до сметани з цукром і знову гарно все перемішайте
Застигле желе наріжте середніми кубиками і додайте його до молока зі сметаною (коли вони будуть повністю холодні!)
Печиво або крекер поламайте
Додайте його до десерту і перемішайте (''втопити'' печиво в молоці зі сметаною не вдасться, воно всеодно буде вперто плавати на поверхні, зате коли десерт застигне, печиво утворить на поверхні цікавий орнамент і додасть кольору загальній картині :-))
Перелийте десерт у велику ємкість і залиште в холодильнику до повного застигання (я завжди залишаю на цілу ніч)
Ну, нарешті, можна поринути в ніжний смак ''Битого скла'', занурити ложечку в ту неймовірну ніжність і насолоджуватись :-)))))
понеділок, 27 квітня 2020 р.
Бите скло
Вчора ми з дітьми ліпили разом пиріжки. В мене на підвіконні вже давно попроростала зелена цибулька, я спеціально щороку затіюю таку домашню ''плантацію'', щоб потім приготувати з тою цибулькою мої найнайулюбленіші пиріжки! То не просто пиріжки, а ті надзвичайні, з дитинства, м'які, як перинка і незрівнянно смачні, начинені не лише рисом, яйцем і зеленою цибулькою, а й теплими спогадами про безтурботне дитинство. От зі всіх солоних начинок для пиріжків я без сумніву оберу саме рисову. Вона мені завжди настрій піднімає :-) А ще в цих пиріжків надзвичайне тісто, настільки м'яке, що тане в роті! Всім пиріжколюбителям, таким, як я дуже раджу спробувати. Усім бажаю смачної вечері, оптимістичного настрою, здоров'я (зараз та й не тільки то, мабуть, найголовніше) і Божої опіки, а ще завжди залишайтесь Людьми, які б життеві ситуації всесвітнього рівня не виникали на вашом шляху :-) І дбайте про себе та своїх рідних 💗
Для пиріжків потрібно (на 16 штук):
(Тісто):
- 7г сухих дріжджів (можна замінити 25г свіжих)
- 300 - 350г борошна
- 0,5 ч.л. солі
- 1 ст.л. цукру
- 200мл кефіру
- 50мл олії
- 2 варені яйця
- 60г рису (відваріть його до готовності у підсоленій воді, а потім промийте під холодною протічною водою)
- 1 невелика цибулина (подрібніть її і підсмажте в олії)
- зелена цибулька (в мене був невеликий пучечок, але тут все на смак - можете додати і більше)
- сіль, перець
Для тіста перемішайте теплий кефір з сіллю, цукром і олією
Досипте 300г борошна і дріжджі
Замісіть тісто (якщо воно занадто липке, досипте ще 50г борошна)
Дайте йому підрости вдвічі в теплому місці
Поки тістечко підростає, приготуйте начинку: рис відваріть і промийте
До рису додайте смажену цибулю і варені яйця (порізані кубиками)
Сюди ж покладіть подрібнену зелену цибульку
Посоліть, поперчіть і гарно перемішайте - начинка готова :-)
Тісто, що підросло легенько обімніть і поділіть його на 16 однакових частин. Кожну частину розкачайте у формі круга
В центр покладіть начинку
І застібніть, щоб вийшов пиріжок. Викладіть пиріжки на деко, застелене пекарським папером на відстані один від одного
Залиште пиріжки на 20хв ще підрости. Потім змастіть їх яйцем
Випікайте 20хв при 180С. Готові пиріжки дістаньте з духовки, скропіть їх водою і накрийте кухонним рушничком. Залиште так на 5хв. Смачного!
неділя, 15 березня 2020 р.
Пиріжки з рисом, яйцем і зеленою цибулькою
Я от собі подумала, а раптом вам захочеться домашніх вареничків чи пельменів, таких, знаєте, повних-преповних соковитої начинки, старанно зліплених, а рецепту найсмачнішого тіста для них у вас немає... Тому спішу поділитись своїм ''скарбом'' :-) Звісно, кожна господиня вже давно має свій перевірений рецепт і цілком логічно вважає його найдовершенішим. Сперечатись і заперечувати не буду :-) Але дуже раджу спробувати і мій рецепт, бо іншого настільки еластичного, легкого в роботі і ''чудово - підходячого для заморожування'' тіста я ще не зустрічала. З вказаних пропорцій будете мати багато вареників (я половину відразу відварюю, а решту заморожую). Якщо ж не плануєте заморожувати, а відразу нагодувати сім'ю з 3-4 чоловік, тоді готуйте половину порції.
Щоб приготувати тісто для вареників чи пельменів потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
- 4 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше) - в скляці 250г
- 2 яйця
- 1 ч.л. цукру
- 1 ч.л. солі
- 4 ст.л. олії
- 250мл окропу
Досипте 3 склянки борошна і перемішайте руками (не треба місити, лиш перемішати до утворення великих крихт)
Долийте окріп (не теплу воду, а саме окріп, який щойно закипів), додайте ще 1 склянку борошна і відразу замісіть тісто. Досипте ще борошна, якщо тісто надто липке - воно повинно добре відставати від рук. Можна відразу ліпити варенички або пельмені. Смачного :-)
вівторок, 3 березня 2020 р.
Найсмачніше тісто для вареників і пельменів
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons