Є в нас вдома спеціальний "весільний" записник, який для мене є своєрідною скринькою зі скарбами (і безцінними спогадами). Туди бабуся роками старанно записувала рецепти весільної випічки. І хоч той зошит вже давненько припадає пилом (колись бабуся чи не щовихідних пекла гори пляцків на різні весілля, тепер же роки беруть своє, та й "мода помінялась")... а тоді, кільканадцять років тому, пам'ятаю, як ми часто їздили на весілля до родичів у село. Для мене саме весілля в селі були якимось надзвичайним таємничим дійством, коли усі господині села брали свої зошити з переписами, зносили кльоші і інший посуд (перед тим старанно помітивши кожну тарілку, щоб після весілля не переплутати де чиє) і поки чоловіки складали шалаш і вудили ковбаси, жінки творили на кухні чудеса :-) Для мене - дитини те все дійство виглядало, як найважливіше у світі кулінарне змагання на найвправнішу господиню з призом у вигляді похвали від "щасливо - поїдаючих - ті - пляцки - гостей" на зразок "Цей сирник пекла Галина, Василева жінка, ото господиня!" Я тоді була зовсім малою, але мені завжди вділяли найцікавішу роль - доїдати обрізки пляцків (я ще й періодично на вулицю бігала, де вудили ковбаси, щоб і там щось перекусити)! Ех, скільки я тоді всього перепробувала. Ото сиділа я собі між господинями, жувала пляцки з ковбасою і слухала їх розмови. Кожна господиня на весілля намагалась роздобути якийсь новий супермодний і екзотичний рецепт. Найбільше в тому плані пощастило Марійці Миколішинці (так казали господині і мені ті слова до сьогодні сидять в голові :-)), бо "двоюрідна сестра племінниці її свекрухи" (щось в тому роді :-)))) після війни переїхала до Сполучених Штатів, і, як казали господині: "Миколішинці йде Америка!" Не впевнена, що з подарунками з іншого континенту родичка передавала Марійці кулінарні переписи, але жінкам так подобались Марійчині рецепти, що усі в неї їх переписували, додаючи до кожної назви слово "американський", так у нашому селі стали супер популярними "М'ясо по - американськи", "Американський печінковий паштет", "Американський сливовий пляцок" і ще багато чого іншого (цікаво,чи самі американці коли - небудь ту смакоту куштували :-))) Серед тих екзотичних рецептів був Марійчин Королівський сирник, який господинці теж охрестили "американським". Не буду вдаватись в історію і місце походження того пирога, бо то, як на мене, не має значення. Головне, що то така смакота виходить, що його неможливо забути. Той сирник багато років прикрашав весільні кльоші і першим з них зникав. Він багатий на вигляд і на смак (в начинці і сир, і мак, і вишні), а верх пирога прикрашає смачнюча хрумка посипка (яку тепер модно називати екзотичним терміном "штрейзель"). Не знаю, коли знову попаду на весілля, як ті, що були багато років тому... а от сирник такий печу на усі свята. Хай там мода (в тому числі й кулінарна) змінюється, деякі речі з роками стають ще смачнішими...
Для королівського сирника потрібно:
(Тісто):
- 250г борошна
- 150г масла (кімнатної температури)
- 80г цукру
- 3 яйця
- терта цедра половини лимона
- ванілін
- щіпка солі
- 1 ч.л. розпушувача
- 500г домашнього сиру (гарно перемолоти) або рікотти (я найчастіше саме з нею і готую, бо український домашній сир в Італії - дефіцит)
- 125г цукру
- 2 яйця
- 100г сметани
- 2 ст.л. крохмалю
- ванілін
- 200г маку
- 0,5 ч.л. кориці
- 100г родзинок (залити їх окропом на 5 хв, а потім гарно процідити)
- 1 ст.л. рому або ромова есенція
- 125г цукру
- терта цедра половини лимона
- 50г масла
- 130мл молока
- 0,5л вишень (свіжих або консервованих)
- 2 ст.л. цукру
- 1 ст.л. крохмалю
- 50г борошна
- 50г холодного масла
- 40г цукру
Приготуйте тісто: покладіть разом борошно, цукор, ванілін, щіпку солі, розпушувач і масло. Перетріть руками усе до утворення крихт
Додайте лимонну цедру, яйця і замісіть тісто. Покладіть його на 30хв в холодильник
Для макової начинки покладіть разом мак, цукор, долийте молоко і доведіть суміш до кипіння. Потім накрийте кришкою і залиште на 30 хвилин
Перемеліть макову масу блендером (тоді господині розтирали макогоном - і не треба спортзалу :-)
Додайте родзинки, ром (або есенцію), корицю, терту цедру і топлене масло. Гарно все перемішайте
Для сирної начинки просто покладіть разом усі інгредієнти і гарно перемішайте, або ж збийте блендером (тоді начинка буде по-особливому ніжна)
Дістаньте з холодильника тісто, тонко його розкачайте і викладіть у високу тортівницю . На тісто покладіть сирну начинку
Поверх сирної начинки викладіть макову
Вишні (якщо консервовані - гарно їх процідіть) перемішайте разом з цукром і крохмалем і викладіть на мак
Приготуйте штрейзель: перемішайте холодне масло, борошно і цукор до утворення крихт і посипте ним верх пирога
Нагрійте духовку до 180С і випікайте сирник приблизно 60-80 хвилин (він виходить досить високий, а тому слідкуйте, щоб усі слої начинки гарно пропеклись, а верх пирога підрум'янився). Найкраще сирник смакує холодним (залиште його хоча б на 4 години, а ще краще на ніч в холодильнику). Усім бажаю солодкого настрою і дякую, що завітали :-)
Скажіть, будь ласка, більш підходящі розміри форми. В чи форма повинна бути роз'ємною, щоб дістати сирник, чи його можна перевертати. Мабуть, можна перевернути холодним? Дякую
ВідповістиВидалитиВ мене тортівниця 23см в діаметрі. Найзручніше, звичайно, виймати готовий сирник з тортівниці. Але і зі звичайної нероз'ємної форми можна легко вийняти - головне застелити дно форми пекарським папером і дати сирнику добре вистигнути :-)
ВидалитиІринка, пригадую час, коли жила в Україні, у нас була така традиція, коли в когось було весілля на нашій вулиці, а вулиця мала тільки 18 хат, то всі жінки по можливості ходили допомагати кухарці. Кожного разу просили якісь рецепти у кухарок і кожного разу були відмови. Це, мовляв, мої секрети і ділитися ними не буду. Мені дуже приємно, що Ви - абсолютна протилежність. Дякую за те, що ділитеся весільними рецептами своєї бабусі, та й своїми також. Дуже рада, що не потрібно стояти перед "кухаркою" і вимолювати той чи інший рецепт зараз. Добра людина завжди поділиться з іншими. Щиро дякую Вам за групу і за запрошення до участі в ній. Успіхів Вам у всьому.
ВідповістиВидалитиВід усього серця тішусь, що Вам подобаються мої переписи :-) Не люблю тримати рецепти тільки для себе, тоді вони стають ''неживі'', а так поділишся з іншими і страви набувають нових відтінків (адже, кожна господиня додає свій настрій до страви)
Видалити